ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм., АГА́ розм., ЕГЕ́ розм., ЕГЕ́ Ж розм., ТО́ЧНО розм., ФАКТ розм., БІГМА́ (БІГМЕ́) розм., РОЗУМІ́ЄТЬСЯ розм. (Руфін:) Ти знов була сьогодні в катакомбах?.. (Прісцілла:) Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка); Хлоп'ята розглядали свої й чужі ліхтарики, пишаючись один перед одним їх красою. Справді, вони вражали своєю складною і вибагливою формою (З. Тулуб); Важко? Звичайно, важко (О. Гончар); Я казав: "Безперечно, людина Є вінець створіння всього" (В. Самійленко); — Може, й справді я тенденційно зараз міркую. — Безумовно (І. Ле); Безсумнівно, вона казала правду (О. Донченко); — Чи йти мені до палацу, чи не йти? — спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври. — Атож! Авжеж іди! (І. Нечуй-Левицький); — А планета, вона ж одна, другої такої нема... — Отож, — нахмурюється дядько Іван. — Тож треба думати, що господар планети — це ти, людина (О. Гончар); (Марція:) Чи звідси видно мій новий маєток? (Хуса:) Аякже! (Леся Українка); — А казав же він? — Ага! (Словник Б. Грінченка); — Чи це ви, свахо, запилились? — спитала в Кайдашихи хазяйка. — Еге, моє серденько (І. Нечуй-Левицький); (Батько:) Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. (Син:) Точно (О. Довженко); — Відмовився їхати. Чи ви бачили щось подібне? — Що ви кажете? — Факт (О. Довженко); — Бігме, страшно простій людині на таку гору стати (Леся Українка); (Химка:) Буде бабуся утішатися та доглядати онуків... Правда, Іване? (Іван:) А розуміється... (Панас Мирний).
АЯ́КЖЕ, част., розм.
1. ствердж. Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно.
– Та на таке питання зауряд одказують: “еге, авжеж, аякже, любитиму, дуже”, – одмовила вона всміхаючись (Марко Вовчок);
– Хто знає, обід буде? .. – Аякже! Повинен бути (Панас Мирний);
[Ніна:] Вона їде з Мальвановим? Напевно? [Хламушка:] Ну, аякже! Вони ж побрались (І. Кочерга).
2. запереч. Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення, відмови.
Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся! (М. Коцюбинський).
АЯКЖЕ – А ЯК ЖЕ
Аякже, част. розм. Те саме, що авжеж. – Ти, Василино, біля вуликів ходиш? – "Аякже, і бджоли мене люблять" (М.Стельмах); – Попоїсти в нас є що? – "Аякже, є стара варена баранина" (С.Добровольський); – Гаразд, дівчино, біжи! Та будь обережною і... розумною. Будеш?– "Буду, аякже" (І.Ле).
А як же, словосп. – Хіба я тому винна? – плаче жінка. – "А як же не винна? Одно за одного мусить одвічати" (Марко Вовчок); А як же важко було працювати селянам! (С.Божко); – Ні вже, я з вами діду... А як же, діду, без вас (О.Соколовський); Непокоїла його відсутність Звірятина, – захворів він, чи що? А як же тоді з відпусткою Івана Семеновича, хто ж його заступатиме? (Є.Плужник).
част., розм.
1) Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно.
2) Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення, відмови.
Ая́кже, присл. = ато́ж, авже́ж, але а я́к же? (запитання) = а яки́м чи́ном?
ая́кже
[айаґжеи]
част.
1) див. атож, авжеж
2) yes so it is; why not?
【语气】 口 当然, 那还用说, 可不是
див. так
Канешне