ПОРОСЯ́ТНИК, а, ч.
1. Приміщення для поросят.
2. Велика глиняна посудина, в якій пряжать та подають до столу молочних поросят.
– Та не забудьте, старосто, покласти на віз зо два поросятники, – наша благочинна [дружина благочинного] дуже любить поросятину (І. Нечуй-Левицький).
-а, ч.
1) Приміщення для поросят.
2) Велика глиняна посудина, в якій пряжать і подають до столу молочних поросят.
cochiquera f, gorrinera f, pocilga f
с.-г.
pigsty, piggery