Значение слова "ХИБ" найдено в 2 источниках

ХИБ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ХИБ, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. хи́бити.

Підперся рукою та й задрімав, а рука хиб! Я й прокинувся (Сл. Б. Грінченка).

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Хиб меж. отъ глагола хибнути. Підперся рукою та й задрімав, а рука хиб! я й прокинувся. Н. Вол. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 396.

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z