Ю́ШКА, и, ж.
1. Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін.
Стало на рибу, стане і на юшку (прислів'я);
Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасолі (М. Коцюбинський);
За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (Олесь Досвітній);
– Коропів таких, як тут, ніде не знайдеш. За день відра два наловити можна. Така юшка буде – пальці оближеш (З. Тулуб);
Мати налила миску юшки з м'яса (В. Гжицький);
// Рідина з будь-якої готової страви.
Чоловіки .. беруть руками м'ясо, тягнуть з тарілок так нечепурно, аж юшка тече по скатерті (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. До роботи Юхрим був рідким, наче юшка, зате круто міг замісити якусь сутягу чи паскудство (М. Стельмах);
// Відвар з чого-небудь.
Яка грушка, така й юшка (прислів'я);
// Сік рослини, плоду.
В грубці гоготіло, шипіли дрова, стріляли лунко, на кінцях вільхового хмизу пінилась і закипала жовта юшка (Ю. Збанацький).
2. перен., розм. Те саме, що кров 1.
– Кресь! – він мене раз по щоці, кресь! – удруге .. До лиця – а з його юшка так і цебенить (С. Васильченко);
З носа в Юри тече, як з водопроводу. Юшка червона заливає йому губи, стікає з бороди і крапає на груди (Ю. Смолич).
3. перен., розм. Тільки рідина, ніщо.
◇ За сочеви́чну ю́шку продава́ти / прода́ти див. продава́ти;
Зроби́ти / роби́ти ю́шку див. зроби́ти;
Набра́тися ю́шки (юхи́) див. набира́тися;
Перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас) див. перебива́тися;
Пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров, крови́цю, мазку́) [з но́са] див. пуска́ти;
Уми́тися ю́шкою див. умива́тися;
(1) Черво́на ю́шка – кров.
Умитих червоною юшкою, майже непритомних, їх [арештантів] кидають у кузов “чорного ворона” й відвозять у поліцію (Ф. Маківчук).
КОМПО́Т (солодка рідка страва з фруктів та ягід); УЗВА́Р, Ю́ШКА (перев. із сушених фруктів та ягід); КУЛА́ГА діал. (з ягід). Тут Жох звернувся до Михася: — Якась-то в неї єсть мета, Тебе, либонь, та пані Ася Компотом поїть неспроста... (С. Воскрекасенко); Мати ставила на стіл хліб, вареники, узвар і пляшку меду (О. Кундзич); В поліській частині Білорусі традиційним і улюбленим напоєм і досі є кулага, яку варять із свіжих ягід (з журналу).
КРОВ (червона рідина, яка, циркулюючи, забезпечує живлення клітин та обмін речовин живого організму), КРОВИ́ЦЯ поет., КРИВА́ВИЦЯ фольк., КЕРВА́ВИЦЯ (КИРВА́ВИЦЯ) діал., КРІВ діал., КРІ́ВЛЯ діал., РУДА́ заст., КРОВИ́НА поет.; Ю́ШКА розм., МАЗКА́ розм. (перев. та, що витекла з рани від удару). — Що тобі? — опритомніла молодиця, схилившись над ним. — Крові багато витекло, — насилу вимовив Остап (М. Коцюбинський); Гірка та важка ти, хліборобська доле!.. Дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена (Панас Мирний); Чув-бо він в Америці від робітників-росіян, що той цар їхній давно вже не білий, а в людській кривавиці забабраний (Д. Бедзик); Голова його ще нижче опустилася; лице налилося крів'ю (Панас Мирний); Чорна земля під копитом, Як та рілля, зрита, Вся костями посіяна, А крівлею злита (С. Руданський); А ми й зостріли їх і всіх — Княжат, панят і молодих — Всіх перерізали. Рудою Весілля вмилося (Т. Шевченко); Пазури здіймає (ворон) хижі, Вижидає крові-їжі: Де б хатину, де б дитину, Де б кровини на хвилину (А. Малишко); — Кресь він мене по щоці, кресь! — удруге.. До лиця — а з його юшка так і цебенить (С. Васильченко); Декотрі борці порозбивали супротивникам кулаками носи, щоки й губи, аж мазка потекла по їх кунтушах (І. Нечуй-Левицький).
Ю́ШКА (рідка страва, перев. м'ясний, рибний або грибний відвар з овочами, крупами тощо), СУП, ЗУ́ПА розм., ПОЛИ́ВКА діал.; ЮХА́ (УХА́) діал. (з риби); КУЛІ́Ш (густа з пшона); ЩЕ́РБА заст. (рідка); ПІ́ДЧАС (із буряків, бурячиння); КАНДЬО́Р розм. (рідка пшоняна або гречана каша). У казані над огнищем кипіла юшка з рибою (І. Багмут); Я разом з бійцями стояв у черзі до кухні, а потім їв разом із ними смачний суп із м'ясом (Л. Смілянський); Горохова зупа, поверх якої замість шкварок плавали покульчені черв'ячки, і смердюча конина зразу ж викликали в таборі обурення (М. Стельмах); Я тобі, Іванку, курку зарізала на поливку (М. Томчаній); Скінчиться кльов, І весь улов Спливе в юсі пахучій (В. Бичко); Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (О. Гончар); Почала (Іваниха) розпалювати в печі та приставляти куліш (Леся Українка); (Галя:) Будеш обідати? (Влас:) А що ж там є? (Галя:) Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (М. Кропивницький); — Тут хоч кандьор варять із пшона, а не з проса (М. Стельмах).
Словарь кулинарных терминов.2012.
|
В переводе с украинского языка на русский - уха. В переводе с одесского языка на русский - кровь, пущенная из носа. Выбирайте сами, какая из Ю. больше соответствует вашим насущным потребностям.
И умылся совсем не рыбацкой юшкой браконьер, упал на колени перед матерью-природой, обрыгался и слезно раскаялся. |
-и, ж.
1) Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін. || Рідина з будь-якої готової страви. || Відвар з чого-небудь. || Сік рослини, плоду.
2) перен., розм. Те саме, що кров 1).
【阴】
1) 汤; 清汤; 鱼汤
2) 稀粥, 稀汤
3) 口 (煮好﹑ 熬好的) 汤﹑ 汁
Юшка з картоплі 熬土豆的汤
◇ Умиватися юшкою 心里非常痛苦; 非常怜悯(某人)
Рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками.
ю́шка
[йушка]
-шкие, д. і м. йус'ц'і, мн. йушки, йушок
дв'і йушкие
1) broth, soup; (з риби) fish soup; військ. sl. glum
2) розм. (кров) blood
умитися юшкою — to bleed at the nose