ОБЛАДО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обладува́ти.
Сів мессер Гваспарріно з дочкою і зятем своїм .. на невеличку, але добре обладовану галеру та й поплив до Лерічі (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
// обладо́вано, безос. пред.
Для шести постійних режисерів – головного нерва всього підприємства [кіностудії] – обладовано велике помешкання (з наук.-попул. літ.).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обладувати. || обладовано, безос. присудк. сл.
Обладо́ваний:
— завантажений, заповнений [14]