ПЕНЬО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до пеньо́к 1.
З гілки на гілку перелітають табунцем синиці – обнишпорюють кожну шпарку в корі дерев, оглядають кожну гілку, зазирають у всі трухляві пеньочки, посвистують, поцінькують весело (Ю. Збанацький).
-чка, ч.
Зменш.-пестл. до пеньок 1).
див. пень
Пеньо́чок, -ньо́чка; -ньо́чки, -ків