КОНТО́РНИЦЯ

КОНТО́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до конто́рник. — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць (Гончар, Тронка, 1963, 175). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 269.