Значение слова "БАНДУРНИК, КА," найдено в 1 источнике

БАНДУРНИК, КА,

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Бандурник, ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = Бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 26.

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z