Значение слова "ПОНАКОЛЮВАТИ, ЛЮЮ, ЄШ," найдено в 1 источнике

ПОНАКОЛЮВАТИ, ЛЮЮ, ЄШ,

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Понаколювати, люю, єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 305.

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z