ФУЗИЛЕ́Р, а, ч., іст.
Солдат французької, прусської та інших армій у XVII–XVIII ст., озброєний фузією;
// Піхотинець російської армії початку XVIII ст., озброєний фузією.
Гренадери й фузилери знову обернули свої багнети проти турків, вліво, вирвались наперед і вдарили по правому флангові турків донські козаки і легкокінна кавалерія (С. Добровольський).
-а, ч., іст.
Солдат французької, прусської та інших армій в 17-18 ст., озброєний фузією. || Піхотинець російської армії початку 18 ст., озброєний фузією.