АМБІВАЛЕ́НТНИЙ, а, е, книжн.
Двоїстий, суперечливий.
Амбівалентними стали називати складні суперечливі почуття, які проявляються в людини у зв'язку з багатогранністю явищ навколишньої дійсності, які приваблюють до себе і разом із тим відлякують (з наук.-попул. літ.);
У житті з'явилися обставини, в яких народився тип людини, якій імпонує так званий амбівалентний літературний герой, що приймає і добро, і зло (з газ.).
[ambiwałentnyj]
прикм.
ambiwalentny
-а, -е.
Прикм. до амбівалентність.
псих.
ambivalent