МА́ЙСТЕР, тра, ч.
1. Фахівець із якого-небудь ремесла.
Майстрові дали кувать Із бронзи кесаря (Т. Шевченко);
Бреше [Микита], мабуть, не вперше: язик обертається, як човник у ткацького майстра (Марко Вовчок);
Якби хлопець – справа ясна: можна притулити десь у ремісничій школі, щоб на майстра научався (Я. Качура);
Будинок колійного майстра мав дві кімнати (Ю. Смолич);
Цікавий візерунок викарбував на цій скриньці стародавній майстер, наче навмисне не дозволяючи ухилятися вбік від головного напряму... (В. Владко);
Мене на той час перевели в пiдмайстри. Якби одружений, то за законом через рiк став би майстром (Р. Андріяшик).
2. Керівник окремої ділянки виробництва.
Веселі домики тонули в вербах .. Там жили всі німецькі майстри й директор сахарні (І. Нечуй-Левицький);
Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (О. Донченко);
Майстер ділянки своєчасно готує виробництво (із журн.).
3. чого, без дод. і з інфін. Той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості.
По роботі пізнати майстра (Номис);
Робота була така гарна, така чиста, колесо було так .. зроблено, наче його зробив справжній майстер (І. Нечуй-Левицький);
Марта вголос дивувалася .. нескінченній вигадливості гуцульських майстрів (Ю. Андрухович);
// Шаноблива назва видатного письменника, художника, композитора.
Валентина Рубан справді цікаво аналізує майстерність Петрицького – портретиста, пише про драматичну долю Майстра (з газ.);
// на що і з інфін., розм. Вміла, спритна в чомусь людина.
[Чоловіки:] Може б ти, Остапе, поборовся з ним [борцем], ти ж колись на це майстер був (С. Васильченко);
– А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! – похвастався дід (О. Донченко);
Письменник, повіривши в облудні настанови “вождя народів”, великого майстра спотворювати істинні уявлення про життя, змушений був відбивати спотворену дійсність (з наук. літ.).
4. розм. Те саме, що тесля́р.
Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Панас Мирний);
Сусідів було двоє. Зліва – Петро Борсук: із родиною .. помагав моїм батькам на прохання і без, бо сам був неперевершеним майстром-столяром (М. Матіос);
Сказав майстрові, що потрібна домовина .. Я вибрав акуратну модель зі сосни. Майстер на картоні записав параметри тіла (Любко Дереш).
5. інформ. Те саме, що ві́зард.
Типовий майстер – це невелике віконце, у якому послідовно пропонують відповісти на ряд питань (з навч. літ.).
(1) Золоти́х (срі́бних, рідше срібля́ни́х, ювелі́рних) справ ма́йстер, заст. – ювелір.
З другої половини XVIII ст. побутують такі назви, як “майстер золотих і срібляних справ”, “срібляних справ майстер” (з наук.-попул. літ.);
(2) Ма́йстер заплі́чних справ (діл), заст. – кат, мучитель.
Це процес безперервних мук, що триває по кілька днів, при участі низки слідчих і заплічних діл майстрів, що ведуть свою роботу на зміну все над тією самою людиною, застосовуючи послідовно всі методи фізичного й морального впливу (І. Багряний);
Сам майстер заплічних справ стояв біля підніжжя сходів, що вели на ешафот, і, склавши на грудях руки, з олімпійським спокоєм позирав на свого найяснішого клієнта (О. Авраменко, В. Авраменко);
(3) Ма́йстер сло́ва – видатний письменник.
Читаєш – і бачиш великі зразки великих майстрів слова, бачиш, що можна зробити з тим словом (М. Коцюбинський);
Ніхто .. не брав до уваги того факту, що майстри слова навчалися своєму реместву не в школах од професорів, а од попередніших великих майстрів слова, придивляючись до їх творів (С. Васильченко);
(4) Ма́йстер спо́рту – звання, що надається спортсменам, які досягли значних успіхів у окремих видах спорту; спортсмен, що має це звання.
Звання майстра спорту є почесним, довічним і надається спортсменам, які мають спортивні досягнення, встановлені для цього звання з окремих видів спорту (з наук.-попул. літ.);
Дідусь Віктор Семенович, доктор технічних наук, майстер спорту, альпініст, загинув у Гімалаях під час сходження на один “з восьмитисячників” (В. Нестайко);
(5) Ма́йстер шкіряно́ї рукави́чки – боксер (див. боксе́р¹).
Юні майстри шкіряної рукавички Львівщини визначають з-поміж себе найдужчих (з газ.);
(6) Майстри́ мисте́цтв – провідні артисти.
Під час Декади, крім музичних колективів і ансамблів, перед глядачами виступатимуть солісти – майстри мистецтв України (з наук.-попул. літ.).
◇ (7) Ма́йстер (рідше маста́к) на всі ру́ки:
а) людина, яка все вміє робити, вправна, тямуща у будь-якій справі.
Лаврін був розумака і майстер на всі руки – і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (О. Донченко);
– Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький);
Батько її Сила Гаврилович – майстер на всі руки: і швець, і столяр, і скляр (О. Гончар);
б) (ірон.) людина, яка за все береться, але робить невправно, неякісно і т. ін.
Мастак на всі руки. Одна лиш біда – Сіромі ніколи ніщо не вдається (С. Воскрекасенко);
в) машина, пристрій і т. ін., що може виконувати різні види роботи.
Цей велет [КрАЗ-260] – на всі руки майстер. Він годиться для перевезення вантажів і людей, монтажу обладнання і спеціальної техніки, буксирування різноманітних причіпних систем на будь-яких дорогах (із журн.);
(8) Ма́йстер (рідше мите́ць, маста́к) на всі (вся́кі) шту́ки:
а) дотепна, вигадлива і т. ін. людина.
Який це чудесний і симпатичний хлопець! Веселий, жартівливий і на всі штуки майстер (О. Ковінька);
б) (зневажл.) той, хто здатний на погані, підступні, нечесні і т. ін. учинки.
– Не роби цього, бо вийде скандал; та гусарів небезпечно й зачіпати, – сказала Олеся, – вони й тобі бороду обскубуть, – це митці на всякі штуки (І. Нечуй-Левицький);
Напівшепотом Джо відкрив таємницю: .. – Цей тип хвостом повіявся з фашистами з Києва, коли вони тікали, і мастак на всякі штуки (А. Хижняк);
(9) Ма́йстер своє́ї спра́ви (свого́ ді́ла) – людина, що досягла високої майстерності, досконалості в чому-небудь; кваліфікований фахівець, виконавець, професіонал і т. ін.
А секретар знову заговорив про батька, .. про те, який це був майстер свого діла (О. Гончар);
Антоша був майстер своєї справи, незважаючи на постійні недосипання чи, навпаки, пересипання (О. Чорногуз);
Кікібіо був добрий майстер своєї справи, та чоловік легковажний (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).