ПРИСВЯ́ТА, и, ж.
1. Дія за знач. присвяти́ти, присвя́чувати.
Присвята збірників статей пам'яті славетних учених, що пішли з життя, – давня й благородна традиція (з газ.).
2. Напис на початку твору, який указує, кому присвячено або кому дарують цей твір.
Мажарин .. вручив Катерині книгу “Ідеальне подружжя” Ван де Вельде з відповідною присвятою (Ірина Вільде);
Панас Мирний подарував їй рукопис своєї драми [“Лимерівна”] із зворушливою присвятою: “Високоталановитій Марії Костянтинівні Заньковецькій присвячує здивований автор” (з наук. літ.).
3. Художній твір, написаний на честь кого-небудь.
Він згадав навіть про день її народження і надіслав їй віршовану присвяту (П. Колесник);
Теплі поетичні присвяти незабутньому товаришеві по перу [М. Рильському] прозвучали з уст А. Малишка, П. Воронька, Д. Павличка (з газ.).
ПРИСВЯ́ТА (напис на початку твору, який вказує, кому присвячено або кому дарують його; художній твір, написаний на честь когось), ПОСВЯ́ТА. Мажарин.. вручив Катерині книгу "Ідеальне подружжя" Ван дер Вельде з відповідною присвятою (Ірина Вільде); Кожного вірша переписував чепурненько на гарному папері, підписував угорі: "Мілочці Г. посвята" і передавав через Лесю (А. Головко).
-и, ж.
1) Дія за знач. присвятити, присвячувати.
2) Напис на початку твору, який вказує, кому присвячено або кому дарують цей твір.
3) Художній твір, написаний на честь кого-небудь.
[pryswjata]
ж.
dedykacja
【阴】
1) 贡献; 献身
2) 献辞, 献题
Присвя́та, -ти; -вя́ти, -вя́т
Dedication, inscription