ФІДЖІ
I
море Тихого о., між Новою Каледонією, островами Фіджі та Нова Зеландія; 3,2 млн. км2; гл. до 6948 м; на дні — діючі вулкани і землетруси; порти Нумеа (Нова Каледонія), Сува (Фіджі), Окленд (Нова Зеландія).
II
держава в Океанії, на архіпелазі Ф.; понад 300 островів; найбільші — Віті-Леву та Вануа-Леву — гористі; землетруси; часті циклони. Фуджійці 50%, індуси — 45%; християни (в основному методисти) — 53%, сповідники індуїзму — 38%, мусульмани — 8%. Основою економіки є тропічне землеробство; вирощування: цукрової тростин, кокосової пальми, рису, бульбоплодів, бананів, імбіру; рибальство; видобуток золота; харчова, швейна промисловість; туризм; міжнародний аеропорт Наді; експорт цукру, кокосової олії, золота. Історія. Острови відкриті 1643 А. Дж. Тасманом; від XIX ст. колонізовані європейцями; від 1874 — колонія Брит. Корони; від 1970 — незалежна держава, до 1987 — член Брит. Співдружності Націй.
геогр. н.
1) Fiji (країна на островах Фіджі)
2) Fiji Islands (острови, Тихий океан)
[fidżi]
Fidżi (архіпелаг, держава)