ОЖИВИТИ, ВА́Ю, ЄШ,
Оживити, ва́ю, єш, сов. в. ожи́ти, живу́, ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. Стор. МПр. 22. І оживе добра слава, слава України. Шевч.
Оживити, ся. См. Оживляти, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 44.