ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ (який завершує, закінчує що-небудь), ЗАКЛЮ́ЧНИЙ, ПІДСУМКО́ВИЙ, ФІНА́ЛЬНИЙ, ОСТА́ННІЙ, КІНЦЕ́ВИЙ (КІНЦЬОВИ́Й), ПРИКІНЦЕ́ВИЙ. Роман "Перекоп", що з'явився через кілька років після "Таврії", став другою, завершальною книгою дилогії (Л. Новиченко); Цей шрам, ніби останній, завершальний штрих художників, домальовував це прекрасне обличчя (І. Ле); Шульга, разом з фізиком Мезенцевим, підводили підсумки заключної сесії випробувань однієї важливої деталі (Н. Рибак); Підсумковий курс лекцій; Фінальний матч цього сезону нам довелося грати пізно (Ю. Смолич); З приємністю дізнався, що ІV і останній том Вашого дуже цінного словника уже вийшов (М. Коцюбинський); Кінцеві результати; Один з робітників-ремонтників, які допомагали Яцубі, давав господареві вже прикінцеві поради (О. Гончар).
-а, -е.
Який завершує що-небудь; останній, завершальний.
••
Заключний баланс — складений на підставі інвентаризації усіх матеріальних цінностей і розрахункових взаємовідносин річний баланс, що є найповнішим і найточнішим відображенням фінансово-господарського стану підприємства.
Final, conclusive; лог. illative
заключний акорд — final (last) chord
заключне слово (на засіданні) — concluding remarks, final speech (word), closing speech
【形】 终结的, 完结的, 结束的, 最后的
Заключне слово 结(束) 语; 总结发言, 闭幕辞
Заключний баланс 结算平衡表
заклю́чний
[закл'учнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[zakl'ucznyj]
прикм.
ostateczny, końcowy
Висновний, кінцевий, прикінцевий, закінчений, остаточний, підрахований
Заключны