ПОЖВАВІ́ШАТИ

ПОЖВАВІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до жваві́шати. Напівсонні ряди випускників пожвавішали, зарухалися (Полт., Повість.., 1960, 364); Обличчя Терентія здивувалось, пожвавішало (Стельмах, І, 1962, 179); Праця на машині пожвавішала (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 170); Життя в Глухові пожвавішало (Вас., Незібр. тв., 1941, 194). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 771.