ВМАРШИРУВА́ТИ (УМАРШИРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., рідко.
Ввійти маршем, по-військовому.
В камері було кілька людей, хтось з них витріщився здивовано, але Андрій дав знак і цим мовчати, й вони вмарширували в чужу камеру, як додому (І. Багряний);
Згодом легіон перейшов до Криниці і частинно до Закопаного, де їх у грудні 1939 року роззброєно і демобілізовано. Не сповнилися тоді мрії братчика Осипа на чолі українських військових відділів вмарширувати до столичного міста Львова (з газ.).