БАЙКА (голл. baai, от старофранц. baie- шерстяная материя), 1) мягкая, рыхлая хл.-бум. ткань с густым двухсторонним начёсанным ворсом. Выпускается гладкокрашеная или с несложным рисунком. Употребляется для пошива белья, женской и детской одежды, спорткостюмов и т. п. 2) Плотная, тяжёлая, грубосуконная ткань с начёсанным ворсом на лицевой стороне. Применяется для пошива женских и детских демисезонных пальто.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
ба́йка
• байка
- один із різновидів ліро-епічного жанру: невелике, здебільшого віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети. Б. — цей "вічний жанр" (О. Потебня) — пройшла складний шлях розвитку від антич. моралістичної алегорії до соціально насиченої сатири. Однак, при всій розмаїтості її видозмін, що були зумовлені історично, вона має ряд сталих специфіч. рис, структурних ознак і принципів. Б. — це алегоричне оповідання, з сюжету якого випливає моралістич. висновок. Як зазначав О. Потебня, Б. є одним із засобів пізнання житейських взаємин, характеру людини, всього, що стосується морального боку її життя. В історії світової Б. особливу роль відіграли твори давньогрец. байкаря Езопа — прозові притчі, апологічні алегорії. Спадщина Езопа, як і інд. "Панчатантра" ("П'ятикнижжя", 3 ст.), була багатим джерелом тем, мотивів, сюжетів для творів багатьох байкарів, зокрема українських. З творчістю франц. поета Ж. Лафрнтена пов'язаний наступний етап у розвитку світового байкарства. Він порушив умовно-алегоричну традицію, надавши Б. життєвої змістовності, невимушеності, дотепності. На народній основі розвивалась рос. Б. 18 — поч. 19-го ст. (В. Тредіаковський, А. Кантемір, О. Сумароков, М. Херасков, І. Дмитрієв та ін.). Вершиною розвитку рос. Б. є творчість І. Крилова.
Жанр Б. має давню й багату традицію на Україні. Ще в шкільних риториках 17 — 18 ст. Митрофана Довгалевського, Феофана Прокоповича, Георгія Кониського, Тимофія Колісниченка зустрічаються зразки Б. учбового призначення. Б. використовували у своїх "казаннях" Іоаникій Галятовський і Антоній Радивиловський. Знамениті "Басни харковскія" Г. Сковороди (написані 1753 — 85), пройняті гуманістичними тенденціями, започаткували нову літ. Б. У 19 ст. П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є. Гребінка збагатили цей жанр, наповнивши його новими життєвими реаліями. Найвищого розвитку укр. Б. досягла у творчості Л. Глібова, якого І. Франко назвав поряд з Є. Гребінкою "найкращим українським байкописом". В жанрі байки виступали П. Свєнціцький, М. Старицький, Ю. Федькович, Т. Зіньківський, Олена Пчілка, Я. Жарко. Традиції глібовської Б. продовжували І. Франко, Б. Грінченко, В. Самійленко. В рос. рад. л-рі жанр Б. розвинули Д. Бєдний, С. Михалков. До жанру Б. зверталися укр. рад. письменники В. Блакитний, С. Пилипенко, В. Ярошенко, М. Годованець, С. Воскрекасенко, П. Ключина, А. Косматенко, І. Манжара, П. Сліпчук та ін. З 50-х pp., крім сюжетної віршованої Б., розвиваються такі її різновиди, як прозова Б. (Ф. Кривін, В. Чемерис), Б.-памфлет, Б.-епіграма.
♦ Вид.: Русская басня XVIII — XIX веков. Л., 1977; Классическая басня. М., 1981; Українська дожовтнева байка. К., 1966; Українська радянська байка. К., 1966; Українська байка. К., 1983.
■ Літ.: Потебня А. А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. Х., 1930; Гаспаров М. Л. Античная литературная басня. М., 1971; Байки в українській літературі XVII — XVIII ст. К., 1963; Косяченко В. Українська радянська байка. К., 1972; Деркач Б. А. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі. К., 1977.
Б. А. Деркач.
ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн., розм., ПОБРЕХЕ́НЬКИ розм., ХАРАМА́Н діал. Дядько похилив голову,.. а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, із своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький); Прошу.. не думати, що се я розповідаю видумку (І. Франко); Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Читаючи поему, роман, ми часто можемо забутись і вважати, що описувана подія не є вимисел, а істина (з науково-популярної літератури); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); (Орест:) Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка); Записав.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Васильченко); (Омелян:) Пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко); — У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Повинні (драматичні твори) подавати нам справжнє життя, а не якісь пригадки (Панас Мирний); Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій (Ю. Шовкопляс); То байка, що Іван був дев'ятнадцятий у батька (М. Коцюбинський); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); На відміну від традиційних мисливських побрехеньок, біля нашого вогнища розповідалося лише правду (О. Гончар).
КА́ЗКА (перев. народний твір про вигадані події, вигаданих людей, іноді за участю фантастичних сил); БА́ЙКА (невеликий, перев. віршований твір). В казці звірі та птиці те саме й так само говорять, як і люди (Панас Мирний); Моторнії сини й онуки! Читайте байку для науки (Л. Глібов).
БА́ЙКА¹, и, ж.
1. Невеликий віршований або, рідше, прозовий повчальний твір алегоричного змісту.
Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде (Л. Глібов);
М. Старицький перекладав на українську мову поезії Лермонтова, Огарьова, Пушкіна та байки Крилова (з наук.-попул. літ.).
2. розм. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не може бути.
Ми [апостоли] сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі (Біблія. Пер. І. Огієнка);
То байка, що Іван був дев'ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята, їхня родина була невелика (М. Коцюбинський);
– Я не знаю, люди, що ми слухали: правду чи байку? (М. Стельмах).
БА́ЙКА², и, ж.
М'яка бавовняна, рідше вовняна тканина з ворсом; бая.
Хороша була та Катря .. Плахта на їй шовкова, .. корсет зелений з байки або з сукна (Марко Вовчок);
Витяг [Федот] .. два відрізи на шинелю, три пари нових галіфе, білу байку на онучі (Григорій Тютюнник).