СТИ́ЧНИЙ

СТИ́ЧНИЙ, а, е, рідко. 1. Який стикається з чим-небудь. Сти́чні пове́рхні — поверхні, які взаємно стикаються. 2. перен. Який має що-небудь спільне, перебуває в тісному взаємозв’язку з чимсь. 3. перен. Який має певне відношення до кого-, чого-небудь. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 708.