НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Сизоненко); Картини Венеціанова, прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (О. Іваненко); Вільне поводження; Вільний тон розмови; З города пісня, гам, співи — і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний); Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела, несилувана (І. Нечуй-Левицький). — Пор. неофіці́йний, 1. приро́дний, фамілья́рний.
НЕЗМУ́ШЕНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що неси́луваний, неви́мушений.
Рясно лунали незлобиві, радісні вигуки, лагідно-бадьорі розмови та вільний, незмушений сміх (С. Васильченко);
Я сипав дотепи, махав кашкетом, Я був незмушений, я червонів, Не певен був, яких воно поетам В таких випадках уживати слів (М. Рильський).
-а, -е, рідко.
Те саме, що невимушений.