ШКЛО, а, с., розм.
Те саме, що скло.
Кипарис, що росте збоку мого вікна, нахилявся так, що закривав середні шибки вікна і стукотів так по шклі, що я ждала тії [тієї] хвилини, коли вікно з гуком упаде (Леся Українка);
Стіл поваливсь, шкло забряжчало на долівці (П. Куліш);
Що тут робить вигнанцеві-поету? Невже хилитися, як схочеться фортуні, І слухать шепоти нестрогої красуні Чи брязк розбитого об стінку корчми шкла..? (М. Бажан).
-а, с., діал.
Те саме, що скло.
(вікна) шиба, шибка, див. скло
Шкло, треба скло