Значение слова "ҐУЛЯ" найдено в 21 источнике

ҐУЛЯ

ҐУЛЯ – ГУЛЯ

Ґуля, -і, ор. -ею. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару тощо. їй здавалось, що вона або наб’є собі ґулю на голові, або завалить стелю в старенькій хаті (М.Коцюбинський); Лице услалося синіми плямами, на лобі в кулак завбільшки вигнало гниючу ґулю (Панас Мирний); – Годі сидіти в плавнях та рибу ловити! – лементував козак з ґулею на лобі (М.Лазорський).

Гуля, -і, розм. Голуб. А гуля біленька, Дитина маленька (пісня); Ой люлі, люлі, Прилетіли гулі (пісня).

найдено в "Лексиконі львівському"

ґу́ля вул. чоловічий статевий орган (ст)|| = будуляк◊ зайва́нити ґу́лею вульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята ◊ замача́ти ґу́лю = зайва́нити ґу́лею ◊ запечи́ ґу́лю = зайва́нити ґу́лею ◊ поста́вити ґу́лю = зайва́нити ґу́лею ◊ шпили́ти ґу́лю здійснювати статевий акт (ст)|| = гримати

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-і, ж.

Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Bump, lump, boss, knob, knobble; wen (тж. жирова); (на дереві) knurl, knur(r); (захворювання капусти) anbury

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ґу́ля

[ґул'а]

-л'і, ор. -ле^ийу

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 疱, 肿块; 水泡