Значение слова "ҐНІТ" найдено в 26 источниках

ҐНІТ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ҐНІТ, ґнота́, ч.

Стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках і т. ін.).

Ґніт в каганчику тихенько Стане мріти й притухати (Я. Щоголів);

Було тихо. Лише потріскував ґніт свічки, що горіла одиноко на столі (Ю. Яновський);

Шийка не покладається на них [щипці] цілком і, погасивши щипком свічку, неодмінно помацає ще пучками ґніт, щоб пересвідчитися, чи він не тліє ще (Б. Антоненко-Давидович);

Іван заправив ґніт [гасової лампи], загвинтив машинку, поставив ковпачок і надів скло (С. Чорнобривець);

* У порівн. Тихо, наче ґніт у каганці, зотлівало його старе життя (Панас Мирний);

// Горючий шнур для запалювання чого-небудь, проведення вибухів, а також для передачі вогню на відстань.

Він одразу згадав, що патрони позабивано неглибоко, що ґноти були короткі. Вибух мусить бути зараз – ось-ось (Б. Грінченко);

Роблять глибокі діри [в скелі]. Закладають туди набої. Проводять запальний ґніт (М. Трублаїні);

Як потемніло, Григорій викресав вогню і вклав тліючий ґніт в вату (І. Багряний);

* У порівн. Голос блиснув і спалахнув, як ґніт (А. Головко).

найдено в "Літературному слововживанні"

ҐНІТ – ГНІТ

Ґніт, ґнота. Стрічка або шнур, що використовується для горіння в гасових лампах, свічках тощо. Тихо потріскує ґніт у лампі (В.Кучер); Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ (Панас Мирний); Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі ґноти (Н.Рибак).

Гніт. 1. р. -у. Гноблення, пригнічення. Народ століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю (О.Олесь); Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П.Грабовський); Вперше в житті наліг йому на душу тяжкий гніт розпачливої безвиході (С.Голованівський). 2. р. -а. Важкий предмет, що його кладуть на що-небудь для постійного тиснення. Часом він [Єгипет] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо покрикував, наче підземний вогонь, Тяжко придавлений гнітом гори кам’яної (Леся Українка).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

ґнота, ч.

1) Стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін. || Горючий шнур для запалювання чого-небудь, проведення вибухів, а також для передачі вогню на відстань.

2) Бікфордів шнур (див. шнур 3)).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

ґнота, ч. 1》 Стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін.
|| Горючий шнур для запалювання чого-небудь, проведення вибухів, а також для передачі вогню на відстань.
2》 Бікфордів шнур (див. шнур 3)).

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. родутехн.1. важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постiйного тиснення2. (перен.) те, що морально пригнiчує, мучить3. горючий шнур для запалюванняфитиль

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

устроми́ти ґно́та кому. Довести свою перевагу; відзначитися. Олешківський батальйон Червоної гвардії хотів показати, що він уміє не лише по-простому битися з білими, а й устромити комусь ґнота гвардійським плац-парадом (Ю. Яновський).

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

[ґн'іт]

ґнота, м. (на) ґно^ут'і, мн. ґноти, ґно^ут'іў