ЯСНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до я́сни́й.
В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Леся Українка);
Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки “Засвистали козаченьки в похід зполуночі” (П. Тичина).
ясне́нький
[йаснен'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
[jasnen'kyj]
прикм.
jaśniutki
-а, -е.
Пестл. до ясний.
див. яскравий