Я́МКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до я́ма 1, 2.
Під лопухом у ямці Жук сидів (Л. Глібов);
Славко мав звичку сідати на тім ослоні та й довбати перед собою патиком у землі ямку (Л. Мартович);
Ноги Якима, узуті в здорові чоботи, глибоко поринали в сніг і лишали за собою цілу низку ямок (М. Коцюбинський);
[Сашко:] Бабусю, скажіть дідові, що я тут копатиму ямки для грушок (З. Мороз);
Ой поклали Бондарівну На тесову лавку, Поки звелів пан Каньовський Викопати ямку (з народної пісні);
– От я, помолившись богу, і подравсь вуглом до віконця. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь; де виткнулась печина, то рукою хапаюсь (О. Стороженко);
// Невеличка заглибина на щоці, підборідді.
На червоних щічках ямки (Леся Українка);
Григорій, підвівшись на лікоть, побачив невдалік од себе високогрудого лейтенанта з блискучими очима і глибокою ямкою на підборідді (М. Стельмах);
// Невеличка заглибина на дорозі; вибоїна.
Дорога все в ямках;
// Невелика заглибина на передпіччі.
Хата була такою ж, як і колись. .. Тіж образи у маминих ще рушниках... І піч та сама, з ямкою на передпіччі, де ставлять горщики, аби зручніше взяти їх рогачем (Валерій Шевчук).
△ О́чна запа́дина (я́мка, відту́лина) див. запа́дина;
(1) Пахво́ва я́мка – те саме, що пахва́.
Розвиток гідраденіту – гнійного запалення потових залоз, переважно в пахвових ямках, супроводиться значним болем, а також порушенням функції плечового суглоба (з наук. літ.).
ЗАГЛИ́БИНА (заглиблене місце на чому-небудь), ЗАГЛИ́БЛЕННЯ, ПОГЛИ́БЛЕННЯ рідко; ВИ́ЇМКА, Я́МКА, ГЛИ́БКА діал. (невелика заглибина); ЗАПА́ДИНА (більших розмірів); ВДА́ВЛЕННЯ (УДА́ВЛЕННЯ), ВМ'Я́ТИНА (УМ'Я́ТИНА) рідко (від удару або тиснення); НІ́ША, ПІДБІ́Й спец. (спеціально зроблена, перев. у стіні, на схилі берега, гори). Ножиком я став виколупувати в стіні заглибини, куди б могла стати нога (О. Донченко); В її прегрубих, від старості почорнілих стінах повно було.. ніш і заглиблень (І. Франко); Її налякали й дядькові очі, й химерні губи — верхня схожа на чирвину, товсто вростала у виїмку нижньої (М. Стельмах); — От я, помолившись Богу, і подравсь вуглом до віконця. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь, де виткнулась печина, то рукою хапаюсь (О. Стороженко); На довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (М. Стельмах); Катери наближалися, важко поринаючи у воду. Чорні, обпалені, побиті осколками бомб, з глибокими вм'ятинами на бортах (В. Кучер); Радист склав апарат і відніс його в таємну, видовбану в землі нішу (Ю. Бедзик); Поховальний обряд передбачав спорудження в одній із стінок могильної ями ніші або підбою, куди клали померлого (з підручника).
1) (яма) kishimo (vi-), kuo (ma-);
я́мка (для мясной подливки в блюде из риса, фасоли и т. п.) — kibwiko (vi-);
я́мка запа́сная на доске́ (в игре — bao) kuu (-);
де́лать я́мки для поса́дки — -piga makoongo
2) перен. kidimbwi (vi-), kitobwe (vi-), kibonye (vi-);
подколе́нная я́мка — mvungu wa goti (mi-);
подло́жечная я́мка — chembe cha moyo (-)