ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.
Властивість за знач. язика́тий 1.
Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (М. Чабанівський).
-тості, ж., розм.
Властивість за знач. язикатий 1).
язика́тість
[йазиекат'іс'т']
-тос'т'і, ор. -т'іс'т'у