ЯВНИЙ

БЕЗСУМНІ́ВНИЙ (який не потребує доказів у своїй істинності, не викликає сумнівів щодо себе), БЕЗУМО́ВНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРЯМИ́Й, Я́ВНИЙ, Я́СНИ́Й (звичайно в складі присудка); САМООЧЕВИ́ДНИЙ книжн. (очевидний без додаткового розгляду, обґрунтування); ДОВЕ́ДЕНИЙ (який спирається на докази). Крізь безсумнівне вдоволення проколюється з глибини його нутра якась голочка іронії (С. Тудор); Безумовні досягнення; Носила Єлена й покладки, й солонину, й бринзу, але видимих наслідків ворожіння не давало (Г. Хоткевич); Юнаки з очевидною ерудицією.. виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (О. Довженко); Пряма користь; Інструктор по (з) праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар); Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу (М. Коцюбинський); Самоочевидна закономірність; Броник знову з тією самою істинно материнською терпеливістю пояснює Сташці, що прочитане — це доведені факти (І. Вільде). — Пор. безпере́чний, 1. безумо́вний.

ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Микитенко); Його бунтівницька агітація серед селян відкрита (І. Франко); Селяни з неприхованою цікавістю дивилися на чотирьох мандрівників (О. Донченко); Неприкрита туга; Силантій боліє за завод, і цей біль одвертий, незамаскований вплинув на Корольова (А. Шиян); Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (О. Довженко); Дмитро.. з ледь помітною усмішкою подивився на матір (М. Стельмах); Її.. очі замиготіли в тій хвилі нетаєною злобою (О. Кобилянська).

Я́ВНИЙ, а, е.

1. Який не приховується, не таємний; відкритий.

“Насуваються грізні дні. Ми повинні бути пильними і рішучими. Хай не заховається від нашого ока ні явний, ні притаєний ворог” (Григорій Тютюнник);

На цареві був важкий коштовний одяг; в царських палатах стояла задуха, його кололи очима явні і приховані змовники (Л. Дмитерко);

Навколо великих людей і круг їх пам'яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба (М. Рильський).

2. Абсолютно очевидний, зрозумілий для всіх; безсумнівний, відвертий.

[Xуса:] Ти розумієш те, що ти сказала? [Сабіна (з явною насмішкою в голосі, але з наївним виразом обличчя):] Сабіна розуміє все, що треба, чого ж не треба, то не розуміє (Леся Українка);

Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (О. Довженко);

Омелько досить байдуже, з явним недовір'ям слухав Артема (А. Головко);

Пояснення голови не всіх у залі задовольнило. Довелось ставити на голосування: хто за те, щоб пояснення полуботківців вважати за задовільне. – Явна більшість! – оголосив Гудзій (А. Головко).

Open, clear, explicit; (очевидний) evident, obvious, manifest; downright

явний вигляд — мат. explicit form

явна неправда — obvious lie

явне непорозуміння — evident misunderstanding

Видимий, відвертий, відкритий, зрозумілий, неприхований, очевидний

Фразеологічні синоніми: очевидна суперечність; очевидне протиріччя; явна суперечність; явне протиріччя

я́вний

[йаўни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

[lawnyj]

прикм.

jawny

【形】

1) 明显的, 显然的

2) 公然的, 公开的

Наочний, бачений, зримий, див. видимий

Klar, tydelig, åpenbar, åpenlys, evident

Klar, tydelig, åbenbar, åbenlys, evident

Klar, tydlig, uppenbar, evident

Я́вний, -на, -не