З'ЯВИ́ТИСЯ (прибути, прийти кудись, до когось), ПОЯВИ́ТИСЯ, ЯВИ́ТИСЯ, ПОЖА́ЛУВАТИ розм., ПРИПОЖА́ЛУВАТИ розм., ірон.; НАГРЯ́НУТИ, ЗАЯВИ́ТИСЯ розм. (звичайно несподівано). — Недок.: з'явля́тися, появля́тися, явля́тися, жа́лувати, заявля́тися. Як завжди, підтягнутий та пунктуальний, точно хвилина в хвилину з'явився (Герн) в штаб (З. Тулуб); Ще так недавно появився він в ролі отамана опришківської ровти, але встиг уже здобути собі славу найпершого ватажка (Г. Хоткевич); На той гомін явилися діди сиві — громада уся зібралася незабаром (Марко Вовчок); Його світлість пожалувала власною персоною: з Галаганом удвох, навіть в одних санях (А. Головко); — З самої весни ждали його, а він, голубчик, і припожалував. Будемо тепер з добрячим врожаєм (О. Сизоненко); На Людмилу Забойську сподівалися увечері, а вона заявилася серед дня (П. Панч). — Пор. I. 1. прибу́ти.
Дієприслівникова форма: явившись
явитьсяДеепричастная форма: явившись
¤ явити собою загрозу -- представить собой угрозу
¤ явити загрозу -- представить угрозу
яви́тися
[йавитиес'а]
йаўл'ус'а, йавиес':а, йавиец':а, йаўл'ац':а; нак. -вис'а, -в'іц':а
[jawytysja]
дієсл.
jawić się
ЯВИ́ТИСЯ див. явля́тися.
див. являтися.
Яви́тися, явлю́ся, я́вишся, я́вляться; яви́ся, яві́ться