Значение слова "ЮВІЛЯРКА" найдено в 10 источниках

ЮВІЛЯРКА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ЮВІЛЯ́РКА, и, ж.

Жін. до ювіля́р.

Численні привітання ювілярці [Н. М. Ужвій] від заводів і колгоспів .. сповнені щирої вдячності за її дійове, яскраве, хвилююче .. мистецтво (з наук. літ.).


найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ювіля́рка

[йув'іл’арка]

-ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. роду, жив.юбилярка


найдено в "Українсько-польському словнику"

[juwirarka]

ж.

solenizantka


найдено в "Українсько-англійському словнику"

Person whose jubilee is being celebrated, hero of an anniversary, hero of the day (evening)


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и.

Жін. до ювіляр.



найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{йувіла́рка} -ркие, д. і м. -рці, р. мн. -рок.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
ювіля́рка іменник жіночого роду, істота
найдено в "Українсько-російському словнику"
юбилярша разг.
T: 47