Значение слова "ЮВІЛЯНТ" найдено в 10 источниках

ЮВІЛЯНТ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ЮВІЛЯ́НТ, а, ч., рідко.

Те саме, що ювіля́р.

Остап Вишня, обігравши слово “перепелинята”, яке не міг вимовити Роман з однойменного оповідання надіслав телеграму такого змісту: “Многа літа славному ювілянтові. Перепелинята перемогли” (С. Васильченко).

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ювіля́нт

[йув'іл’ант]

-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нти^е, -н'т'іy

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ЮВІЛЯ́Р (особа, установа, місто й т. ін., ювілей яких відзначають, святкують), ЮВІЛЯ́НТ рідко. Тепло поздоровили ювіляра письменники (з журналу).

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[juwil'ant]

ч.

jubilat

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч., рідко.

Те саме, що ювіляр.

найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"

{йувіла́нт} -нта, м. (на) -нтові/-нті, мн. -нтие, -нтіy.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "