Значение слова "ЮВЕЛІР" найдено в 24 источниках

ЮВЕЛІР

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ЮВЕЛІ́Р, а, ч.

Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння; золотар, срібляр.

Кого тільки тут не було: .. гончарі й кожум'яки в шкіряних фартухах, ювеліри і зброярі, рибалки й дроворуби (З. Тулуб);

Родом [Тася] з Білої Церкви, де батько її мав будиночок і був колись ювеліром (Л. Дмитерко);

// Торговець, продавець ювелірних виробів.

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ЮВЕЛІ́Р (той, хто виготовляє художні вироби, прикраси тощо з коштовних металів і каміння), ЗОЛОТА́Р, СРІБЛЯ́Р, ЗЛО́ТНИК рідко. Праця слюсарів-монтажників була, є й буде важкою та дуже відповідальною працею, схожою в дечому на роботу ювеліра чи годинникаря (з журналу); Майстри, які виготовляли речі з дорогоцінних металів, дістали назву золотарів, або злотників (з науково-популярної літератури); Іщенко Олексій Тимофійович — один із найпопулярніших київських сріблярів кінця XVIІІ — початку XІX ст. (з науково-популярної літератури).

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Золотар, (вона) золотарка, (дружина) золотариха, (син) золотаренко, (дочка) золотарівна, (дитина) золотаренча, золотаренчатко

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння.

2) Торговець, продавець ювелірних виробів.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ювелі́р

[йуве^ил’ір]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -ри^е, -р'іў

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння.
2》 Торговець, продавець ювелірних виробів.