БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів'я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину — славну ниву, — хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).
РЯСНИ́Й (про дощ, сльози, піт — який безперервно падає, ллється), ГУСТИ́Й, РЕ́ВНИЙ розм., ЩЕ́ДРИЙ, ЩЕДРО́ТНИЙ. Червоних маків розгорівся ряд Після дощу, ласкавого й рясного (М. Рильський); Дощ пороснув йому в гаряче лице, густий та холодний (Панас Мирний); Стояла осінь. Що може бути кращого за цю пору в Карпатах, як ще тумани не позатягували гори, як ще не пустилися ревні дощі, як ще тепло, сухо (А. Турчинська).
ЩЕ́ДРИЙ (який охоче ділиться своїм майном, коштами тощо, не шкодує витрачати щось), ЩЕДРО́ТНИЙ розм. Усякі люди трапляються.. і щедрі і скупі, і веселі і сумні (М. Стельмах); Мудрість українського народу, всі радощі й болі.. по вінця наповнили щедротне серце Тараса Шевченка (П. Тичина).
ЩЕДРО́ТНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що ще́дрий.
Мудрість українського народу, всі радощі і болі, які переживав він у минулому столітті, по вінця наповнили щедротне серце Тараса Шевченка (П. Тичина);
Пошли [доле] їй справжнє велике кохання, без якого не гримлять громи в небі, не сиплять на спраглу землю щедротні дощі із хмар, не квітнуть .. вишневі сади під недосяжним сонцем (В. Бабляк);
Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко);
Підіймайсь, моя земле, як сонце щедротне на сході, Яриною в полях, дубняком у бору процвіти (М. Стельмах).
щедро́тний
[шчеидротнией]
м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
-а, -е, розм.
Те саме, що щедрий.
див. щедрий