ШКІЛЬНИЙ

ШКІЛЬНИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до школи (у 1, 2 знач.).

Через цілий рік Грицевої шкільної науки їх [гусей] пас малий сусідський хлопчик Лучка (І. Франко);

Родина Федьковичів належала до дрібномаєтних, а такі родини тільки тим одрізнялись від селянських, що давали своїм дітям певне шкільне виховання (Леся Українка);

Він завжди виходив пізніше за мене, бо мати примушувала його спочатку поробити шкільні завдання, а потім гуляти (Л. Смілянський);

// Належний школі.

Шкільне приміщення сяяло та дзвеніло (О. Ільченко);

На шкільному подвір'ї закалатав дзвоник, і гомін став затихати (С. Журахович);

Нагадую ще раз – не забудьте подбати про наш шкільний музей (С. Васильченко);

Цього разу їхній клас працює на шкільному винограднику – підв'язують виноградні кущі (О. Гончар);

// Признач. для школи, пов'язаний із перебуванням, навчанням у ній.

Ватя познаходила свої шкільні підручники, засіла за книжки (І. Нечуй-Левицький);

Од чорної шафи з книжками до шкільної дошки павук снував павутиння (М. Коцюбинський);

Дописавши сторінку, хлопчик потягся, закрив зшиток і положив його в свою шкільну торбинку (С. Васильченко);

На шкільних партах, виставлених сюди через ремонт приміщення, чималенько жінок (А. Головко);

На Сергійкові була не по зросту велика, засмальцьована фуфайка, здоровенні солдатські черевики і ще шкільний зім'ятий картузик (Ю. Збанацький);

// Пов'язаний із навчальним процесом у школі.

Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик);

Дуже важливо роз'яснити значення відпочинку під час шкільних перерв (з навч. літ.);

// Який працює в школі.

Шкільний учитель; Шкільний сторож;

// Який навчається в школі.

Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш (Леся Українка);

Ідучи додому з іспитів, довго мовчав [Захар], відстаючи від шкільних друзів (Іван Ле);

“Гарт” і свою масову роботу веде переважно в робітничих клубах, в партклубах, серед шкільної молоді (В. Еллан-Блакитний);

// Признач. для виконання в школі (про художній твір).

Старовинними видами сценічного мистецтва, що послужили основою для виникнення українського професіонального театру, є: видовища скоморохів.., ляльковий театр вертеп, .. шкільна драма (з наук. літ.);

Драматургія першої половини XIX ст., порівняно зі шкільними п'єсами і вертепним театром, була вже якісно вищим кроком на шляху до реалізму (з наук. літ.);

Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силабо-тонічними, в уживаному розумінні слова, розмірами. Правда, ці розміри беруть свій початок не так у шкільній поетиці, як у народних піснях (М. Рильський).

2. Власт. школяреві, його віку.

Шкільна звичка; Шкільні погляди;

// Від початку навчання в школі до його закінчення.

У шкільному, зокрема підлітковому, віці в людини починає складатися ідеал, уявлення про найкращі якості людської особистості, про високомо ральну поведінку (з газ.).

School (attr.)

шкільний вік — school age

шкільний жаргон — schoolboy slang

шкільний працівник — school worker, teacher

шкільний товариш — schoolmate

шкільна ділянка (землі) — school experimental garden

шкільна рада — school board

шкільні роки — school days

шкільні будівлі — school premises

шкільни́й

[шк'іл'ний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

[szkimyj]

прикм.

szkolny

【形】 学校的

◇ Шкільний товариш (中小学的) 同学

Шкільна рада: окружний відділ шкіл у освітній системі Галичини за австрійської влади [I]

Шкі́льний, -на, -не