ШИ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до шиї.
Він вийняв хустку і витер навколо шию. Коли він, роблячи це, повернув голову трохи вбік, Тоня побачила шийні м'язи – прекрасні дужі м'язи фізкультурника (О. Донченко);
Із забинтованою головою лежить дома на дивані Серьожа Кобзаренко. Йому куля пробила шийний хребець (Ф. Бурлака);
Між головою [тритона] та тулубом добре помітне шийне звуження (з наук. літ.);
// Признач. для носіння на шиї.
Діадеми, важкі шийні гривни, десятки, а то й сотні мініатюрних нашивних блях прикрашали одяг чоловіків і жінок [скіфів] (з наук. літ.).
1) neck (attr.)
2) анат. jugular
шийний хребець — jugular vertebra
-а, -е.
Стос. до шиї. Шийний нерв. Шийний м'яз. || Признач. для носіння на шиї. Шийна хусточка.
ши́йний
[шийнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[szyjnyj]
прикм.
szyjny