Значение слова "ШАБЕЛЬКА" найдено в 12 источниках

ШАБЕЛЬКА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ША́БЕЛЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ша́бля.

Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина!. До боку шабе́льку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! (С. Руданський);

Казав козак, казав бурлак: – Дівчинонько-рибчинонько! .. Дай шабельку старенькую, Старенькую, гостренькую (Я. Щоголів);

Рушили тачанки від правої руки, А шабельок тисяча з темного ліска (А. Малишко);

* Образно. Вони обережно минули напівтемні сіни, прямуючи на вузьку шабельку електричного світла, що проткнулася у двері навпроти (Є. Гуцало).

найдено в "Словнику українського сленгу"

(-и) ж. ♦ Кинути шабельку, мол. Виблювати. на будь-якому перехресті я готовий показати історичні місця й оповісти цілу сагу - де, коли, скільки, чого і з ким було випито; де один розкомплексований поет поклав на стіл ноги; де ексцентричний бард вивергнув надлишок спожитого, чи, як ми казали, "кинув шабельку" (вловіть національний колорит!) (О. Яровий, Квартали ностальгій).

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ша́белька

[шабе^ил'ка]

-л'ки^е, д. і м. -л'ц'і, мн. шабе^ил'ки, шабе^ил'ок

дв'і шабе^ил'ки^е

найдено в "Українсько-польському словнику"

[szabel'ka]

ж.

szabelka

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

Зменш.-пестл. до шабля.