Значение слова "ЧОЛОВ'ЯГА" найдено в 12 источниках

ЧОЛОВ'ЯГА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ЧОЛОВ'Я́ГА, и, дав. і місц. зі, ч., розм.

1. Збільш. до чолові́к 1.

До кабінету зайшов високий, дебелий чолов'яга у білому халаті (Л. Дмитерко);

Артур мав низький глухуватий голос, що так не пасував до його дебелої статури зрілого чолов'яги (А. Хорунжий);

Фан Савич, високий, з офіцерською виправкою, худорлявий чолов'яга років п'ятдесяти з гаком, зовсім не був схожий на художника (Ю. Збанацький).

2. фам. (з відтінком доброзичливого ставлення). Те саме, що чолові́к 1, 3.

Еней, правдивий чолов'яга, Побачивши такий нелад, Що вража, зрадивши, ватага Послать фригійців дума в ад, Кричить: – Чи ви осатаніли! (І. Котляревський);

– Зять собі й нічого чолов'яга, але дочка моя вдалась лиха-прелиха... (І. Нечуй-Левицький);

Карпенко – славний чолов'яга, він увесь – як на долоні, й крихти за душею не втаїть (Є. Гуцало).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНА розм., ЧОЛОВ'ЯГА розм., МУЖЧИ́НА розм., ДЯ́ДЬКО розм., ДЯ́ДЯ розм., ДЯ́ДЬО розм., МУЖИ́К заст., ХЛОП діал., БАДІ́КА діал. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: — Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов'яга (Ю. Шовкопляс); (Мордовець (крізь шибку вдивляючись):) Якийсь мужчина, а хто — не розберу (П. Тичина); На алеї парку з'явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ'яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).