Значение слова "ЧИТАЧ" найдено в 24 источниках

ЧИТАЧ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ЧИТА́Ч, а́, ч.

1. Той, хто читає, хто зайнятий читанням яких-небудь творів, до кого звернені твори писемності.

Навіщо Ви, добродію, серед тонкого та правдивого нарису краси світової або горя чи радощів людських додаєте ще й від себе своїх думок, немов хочете сказати читачеві: “ти отак оте розумій, а не інше”? (Панас Мирний);

Народжувалися на папері рядки, яким судилося тільки через кільканадцять років дійти до читача (З. Тулуб);

Івана Франка і Лесю Українку в багатотомних виданнях дістали читачі російською мовою тільки оце тепер (М. Рильський);

// Той, хто постійно читає твори якого-небудь автора, видання і т. ін.

Попробую перемогти себе і цими днями сяду за роботу, але чи добре це вийде для моїх читачів, не знаю (М. Коцюбинський).

2. Відвідувач громадської бібліотеки, читальні.

Сотні читачів бібліотеки – робітники, службовці, студенти, наукові працівники Львова – уже відвідали виставку (з газ.).

найдено в "Літературному слововживанні"

ЧИТАЧ – ЧИТЕЦЬ

Читач, -а, ор. -ем. Той, хто читає, зайнятий читанням якихось творів; відвідувач бібліотеки тощо.

Читець, -тця, ор. -тцем. Той, хто читає комусь уголос: читець-декламатор.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Той, хто читає, хто зайнятий читанням яких-небудь творів, до кого звернено твори писемності. || Той, хто постійно читає твори якого-небудь автора, видання і т. ін.

2) Відвідувач громадської бібліотеки, читальні.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

чита́ч

[чи^етач]

-ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/ -ачу, кл. -ачу, мн. -ач'і, -ач'іў

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.екон.читатель

¤ до відома читачів -- к сведению читателей

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Той, хто читає, хто зайнятий читанням яких-небудь творів, до кого звернено твори писемності.
|| Той, хто постійно читає твори якого-небудь автора, видання і т. ін.
2》 Відвідувач громадської бібліотеки, читальні.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[czytacz]

ч.

czytelnik

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

книголюб, ж. книгоїд, р. читець; (бібліотеки) відвідувач, абонент; (гранок) коректор; п! ЧИТАЮЧИЙ; мн. ЧИТАЧІ, зб. читацтво.

найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"

{чиета́ч} -ача́, ор. -аче́м, м. (на) -аче́ві/ -ачу́, кл. -а́чу, мн. -ачі́, -ачі́ў.

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Чита́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -та́чу! -тачі́, -чі́в

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】 读者