Значение слова "ЧИН" найдено в 142 источниках

ЧИН

найдено в "Новом толково-словообразовательном словаре русского языка"
чин 1. м. 1) а) Степень служебного положения государственных гражданских и военных служащих; разряд, класс. б) перен. устар. Должностное положение, сан. 2) устар. Порядок совершения чего-л., норма в следовании чего-л.; обряд. 2. м. Горизонтальный ряд икон, объединенных по строго установленному принципу (в составе иконостаса). 3. м. разг. см. чины.



Найдено 1 изображение:

Изображения из описаний на этой странице
найдено в "Русско-английском словаре"
чин
м.
1. rank
иметь высокий чин — have a high rank
повышение в чине — promotion
быть в чинах — be of high rank, hold* a high rank
2. (чиновник, служащий) officials of the diplomatic corps
чин чином разг. — in good order, properly
без чинов — without ceremony




найдено в "Словаре синонимов"
чин Устав, обряд, порядок; достоинство, звание, сан. Ср. . См. план, порядок, степень, церемония . принять ангельский чин, производить в чин... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. чин устав, обряд, порядок; достоинство, звание, сан, порядок и степень; план, церемония; констебль, вахмистр, класс, мичман, ротмистр, гофмейстер, есаул, гардемарин, камер-юнкер, камергер, капитан, кравчий, представитель, ранг, разряд, ясельничий, поручик, контр-адмирал, лейтенант, егермейстер, гофмаршал, прапорщик, генерал, бригадир, сотник, полковник, чашник, фельдфебель, сокольничий, шталмейстер, маршалк, адмирал, корнет, чиновник, церемониймейстер, хорунжий, урядник, подъесаул, подпоручик, майор, бальи, фельдмаршал, окольничий, премьер-майор, подполковник Словарь русских синонимов. чин 1. см. обряд. 2. см. звание Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. чин сущ., кол-во синонимов: 78 • авертиссер (3) • аглям (1) • адмирал (6) • антиквариус (1) • арир-адмирал (1) • бальи (1) • бригадир (5) • вахмистр (4) • гардемарин (3) • генерал (9) • гитенфервальтер (1) • гофмаршал (3) • гофмейстер (3) • достоинство (62) • егермейстер (3) • есаул (4) • жильцы (1) • звание (113) • камер-юнкер (2) • камергер (4) • капитан (21) • класс (59) • констебль (3) • контр-адмирал (2) • конюший (4) • корнет (8) • кравчий (4) • лейтенант (9) • майор (4) • маршалк (2) • мейстер (2) • мичман (3) • обряд (64) • окольничий (1) • оружейничий (1) • подполковник (6) • подпоручик (4) • подъесаул (4) • полковник (6) • поручик (3) • порядок (82) • посошник (2) • постельник (3) • прапорщик (8) • представитель (29) • премьер-майор (2) • разряд (47) • ранг (45) • реар-адмирал (1) • ротмистр (5) • ряд (49) • свечник (8) • секунд-майор (1) • служебное положение (2) • сокольничий (3) • сотник (10) • степень (32) • стольник (8) • унтер-лейтенант (1) • уряд (4) • урядник (4) • фельдмаршал (3) • фельдфебель (4) • фендрик (4) • форшнейдер (2) • фурштат (3) • хорунжий (5) • церемониймейстер (5) • чашник (5) • чинишко (1) • чиновник (80) • шамбелян (2) • шаутбейнахт (1) • шаутбенахт (1) • шталмейстер (4) • штык-юнкер (1) • шхиман (1) • ясельничий (2) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: аглям, адмирал, антиквариус, бальи, бригадир, вахмистр, гардемарин, генерал, гитенфервальтер, гофмаршал, гофмейстер, достоинство, егермейстер, есаул, жильцы, звание, камер-юнкер, камергер, капитан, класс, констебль, контр-адмирал, конюший, корнет, кравчий, лейтенант, майор, маршалк, мейстер, мичман, обряд, окольничий, оружейничий, подполковник, подпоручик, подъесаул, полковник, поручик, порядок, посошник, постельник, прапорщик, представитель, премьер-майор, разряд, ранг, ротмистр, ряд, свечник, секунд-майор, сокольничий, сотник, степень, урядник, фельдмаршал, фельдфебель, фендрик, форшнейдер, фурштат, хорунжий, церемониймейстер, чашник, чиновник, шамбелян, шаутбейнахт, шталмейстер, шхиман, ясельничий
найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ЧИН, ч.

1. род. у. Черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової і цивільної служби.

Любили його [Багратіона] в армії за мужність, справедливість, за те, що турбувався за кожним, незважаючи на чини і стан (П. Кочура);

– Ваше прізвище? – Федоров. – Чин? – Колишній полковник (О. Довженко);

[Самосад:] В яких чинах служили? [Ромодан:] Полковником (О. Корнійчук);

Сьогодні за сином ще до схід сонця заїжджали льотчики з полігона, всі в офіцерських чинах (О. Гончар);

// У колишній Росії – звання державного службовця за табелем про ранги.

Він мав чин канцеляриста (І. Котляревський);

Одинадцяти років він дістав чин титулярного радника (О. Полторацький);

Біля кіоту висіла в рамці якась грамота. Підійшовши, я прочитав: це був патент на чин прем'єр-майорові Качалову (О. Стороженко);

[Шевченко:] Як новий ваш чин? Здається, ви вже “тайний” (І. Кочерга);

// церк. Духовний сан, стан.

Не закаляє вона чину чернечого, а ще, не дивлячись на її молоді літа, буде служити приміром для других (Панас Мирний);

Найголовніші чернечі чини в Україні – це отці василіани, редемптористи й студити (із журн.).

2. род. а, уроч. Службовець того або іншого службового розряду.

В ложах чини дипломатичного корпусу (з газ.);

Ходили чутки, що з головнокомандувачем прибудуть у Чаплинку, крім вищих чинів ставки, також всі акредитовані в Криму іноземні військові аташе (О. Гончар);

// заст. Особа, що займала високе соціальне становище в суспільстві, наділена високими правами.

Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота й поніс отерпле тіло у палац (М. Стельмах);

// заст. Особа, яка виконувала певні ритуальні обов'язки.

Залишилися у сучасному весіллі й так звані весільні чини – світилки, дружки, бояри, які по-традиційному розміщуються за столами (з наук. літ.).

3. род. у, заст. Діяльність, дія, праця.

– Не маю я до письменства хисту. Чин живий, або живеє слово – се талан мій (Леся Українка);

Після старої голови все марно пішло. Ні порядку, ні чину (Сл. Б. Грінченка).

4. род. у. Спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, відбувається.

Передусім, супроти харківських звичаїв, ставання в чергу до трамвая було йому новиною, бо в столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином (В. Підмогильний).

Дослужи́тися (дійти́, добу́ти) [до] чи́ну див. дослу́жуватися;

(1) Ни́жній чин – назва солдата, на відміну від офіцера.

Офіцери були перебиті, а генерал Гофман піднятий на штики своїми нижніми чинами (О. Довженко);

(2) Пе́ршим чи́ном – передусім, спочатку, в першу чергу;

(3) Таки́м (отаки́м, пе́вним) чи́ном:

а) так.

Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (О. Довженко);

– Побудований таким чином, як це я пропоную, огонь трьох мінометних рот полку обов'язково накриває траншею противника (О. Гончар);

Щоб забеспечити оптимальне спілкування у певній сфері мовний продукт (тобто текст) повинен бути певним чином оформлений (з наук. літ.);

б) (вставн. сл.) отже.

Таким чином, на тридцять першому році життя мені довелося знову починати життя і навчання по-новому (О. Довженко);

Автор із режисером зійшлися, таким чином, вирішити взаємини (Ю. Яновський);

Хто́зна-яки́м чи́ном див. хто́зна-яки́й;

(4) Яки́мось (яки́мсь) чи́ном:

а) якось, чимсь.

Навіть і ця загадкова поява крейсера була для них ніби не зовсім випадковою, той крейсер був теж ніби причетний якимось чином для цього їхнього душевного зближення (О. Гончар);

б) звідкись, з якихось джерел.

Вибираючи серед шляху з багнюки шрифти, приглушений вибухом, як риба, він, проте, якимсь чином уже знав розташування всіх полків (О. Гончар);

(5) Яки́м чи́ном – як.

Іван думав уперто, яким би чином довше затримати Чугайстра, щоб Марічка якнайдалі встигла втікти (М. Коцюбинський);

Але хоч як допитувались вони в Бицика, яким чином потрапив йому в руки лист, риболов тільки сопів і коротко відповідав, що, мовляв, усякі подробиці тут зайві (О. Донченко);

Я слухаю промову і одночасно думаю – яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський).

○ (6) Гі́дним чи́ном, у знач. присл. – належно.

Таку великодушність було гідним чином віддячено, і малюк дістав дозвіл шарпнути за дротинку гудка, власноручно прогусти (Ю. Яновський);

(7) Головни́м чи́ном, у знач. присл. – переважно, в основному, головно.

Населення Запорізької Січі .. складалося головним чином з українських козаків (М. Рильський).

◇ Бу́ти в чина́х див. бу́ти;

(8) Чин чи́ном – як належить, як годиться, як повинно бути.

Онисія Климівна та Вечуро .. живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво... Все чин чином (М. Рудь);

– Так що воно і як у тебе? – Усе чин чином (М. Стельмах);

Чин по чи́ну.

Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко).


T: 35