ХІРУРГІЧНИЙ

ХІРУРГІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до хірургії, пов'язаний з нею.

Застосування струмів високої частоти в хірургії одержало назву електрохірургії (хірургічної діатермії) (з наук.-попул. літ.);

// Здійснюваний із застосуванням хірургії.

Майже безперервно на кількох столах, примітивно обладнаних, провадилися хірургічні операції (Іван Ле);

Під час хірургічного лікування в розширені вени з допомогою шприца та голки вводять різні речовини з тим, щоб викликати згортання крові (з наук.-попул. літ.);

// Який виліковують методами хірургії.

“Зничтожає” баба всілякі хвороби: й хірургічні, і внутрішні, й хвороби на очах, і на зубах, і жіночі, і всілякі інші (Остап Вишня).

2. Признач. для здійснення операцій та лікування перев. оперованих хворих.

В Сенькові за час війни зруйновано й спалено .. клуб, театр, школу.., хірургічний корпус сільської лікарні (Остап Вишня);

Оленку понесли на носилках у хірургічну палату (В. Кучер);

Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні (Д. Бедзик);

// Який використовується під час операцій.

Шмойлович мовчки розбирав на столі хірургічні інструменти (З. Тулуб);

Той [Семен Архипович] зразу ж стягнув гумові хірургічні рукавички і в халаті вийшов з операційної (Н. Рибак);

// у знач. ім. хірургі́чна, ної, ж. Приміщення, призначене для операцій і лікування хворих методами хірургії.

Кипіла робота в хірургічній. Вікна деренчали від вибухів .. Одна з сестер знепритомніла (О. Довженко).

3. Стос. до хірурга, пов'язаний з його діяльністю.

[Ліда:] Я прошу вас (знімає скрипку) хоч на одну хвилину – покажіть мені хірургічні вправи на най-благороднішому з інструментів (О. Корнійчук);

// Який готує хірургів.

Закінчивши її [Київську академію], він вступив .. до Петербурзької медико-хірургічної академії (з наук. літ.).

хірургі́чний

[х'ірург’ічни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

[hirurhicznyj]

прикм.

chirurgiczny

Surgical

хірургічний ніж — bistoury

【形】 外科的; 外科学的; 外科医师的

Хірургі́чний, -на, -не

Kirurgisk

Kirurgisk

Kirurgisk