ХРОМОСО́МНИЙ, а, е, біол.
Прикм. до хромосо́ма.
[Воронюк: ] Пробачте, шановний голова Вченої ради, ви особисто говорили добру годину і виклали тут ще раз всю свою хромосомну теорію спадковості, а мені заважаєте дати довідку (З. Мороз);
Найпоширенішими аномаліями у новонароджених є вади у розвитку центральної нервової і серцево-судинної системи, а також природжені дефекти ротової порожнини. Проте з'ясувалося: іноді такі дефекти не пов'язані із спадковою хромосомною патологією (з наук.-попул. літ.);
Хромосомна аберація, структурна хромосомна мутація – зміна структури хромосоми. Виникає внаслідок розриву хромосоми і з'єднання розірваних кінців у новій комбінації (з наук. літ.).
-а, -е, біол.
Прикм. до хромосома.
••
Хромосомний набір — сукупність хромосом, що знаходяться в кожній клітині організму.
Хромосомні хвороби — спадкові захворювання, обумовлені зміною кількості або структури хромосом.
хромосо́мний
[хромосомнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
[hromosomnyj]
прикм.
chromosomowy
Chromosomal
хромосомний набір — chromosomal complement