Значение слова "ХМИЗ" найдено в 24 источниках

ХМИЗ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПА́ГІННЯ (молоді пагони, гілки; молоді рослини); ПО́РІСТ, ПО́РІСТЬ (ПО́РОСТЬ), ПО́РОСЛЬ, ПА́РОСТЬ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК, ОБРО́СТЬ розм., ЛІТО́РОСТ поет., ЛІТО́РОСЛЬ поет. (однорічні пагони); ХМИЗНЯ́К, ХМИЗ (дрібні лісові зарості). Старий дуб.. гнав угору молоде пагіння (І. Цюпа); Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (К. Гордієнко); Від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (А. Шиян); Сотні солов'їв щебетали по кущах молодого поросту (Панас Мирний); Милує око (ліс) молодою порослю, що піднімається на зміну старому лісові (В. Гжицький); Те саме чорне й голе цурпалля, яке лякало людей своїм виглядом, пустило густу зелену парость (Д. Ткач); Біля кореневища старого дуба поросла памолодь (П. Загребельний); Обрость на дереві (Словник Б. Грінченка); — На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (В. Сосюра). — Пор. па́гін.

СУШНЯ́К збірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШ розм., СУХАРИ́НА діал., ЛІМ діал., ЛОМ діал. Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); — Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). — Пор. 1. хмиз.

ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм., ЛІМ діал., ПАТИ́ЧЧЯ діал., РІ́ЩЕ діал., ХАМЛО́ діал., ХРУСТ діал., ХАЩ діал. Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум'ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур'ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п'ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше (Масляк), по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ'яненко); (Деві:) Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). — Пор. сушня́к.


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ХМИЗ, у, ч.

1. збірн. Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща, що використовуються як паливо; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю.

Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (П. Чубинський);

Затріщав хмиз під ногами (О. Стороженко);

Здалеку здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу (І. Нечуй-Левицький);

[Одарка:] Що ж це дівка й досі не несе хмизу? У печі зовсім погасло (М. Кропивницький);

Назустріч їхала валка саней із хмизом (Г. Хоткевич);

* У порівн. Розмова загорілася, як сухий хмиз на огні. Щира, гаряча, довга... (С. Васильченко).

2. рідко. Те саме, що хмизня́к 1.

Заросла дороженька [доріженька] хмизом (Сл. Б. Грінченка);

Його рубали, а він ріс! На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (В. Сосюра).


найдено в "Словнику української мови в 11 томах"
ХМИЗ, у, ч. 1. Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (Чуб., V, 1874, 324); Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу (Н.-Лев., II, 1956, 221); [Одарка:] Що ж це дівка й досі не несе хмизу́ У печі зовсім погасло (Кроп., I, 1958, 113); Назустріч їхала валка саней із хмизом (Хотк., І, 1966, 121); *У порівн. Розмова загорілася, як сухий хмиз на огні. Щира, гаряча, довга… (Вас., Талант, 1955, 12). ◊ Докида́ти (доки́нути) хми́зу в жар, рідко — те саме, що Підлива́ти (підли́ти) ма́сла у вого́нь (див. підлива́ти). І вона [Марія Африканівна], вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, теж докинула хмизу в жар (Збан., Курил. о-ви, 1963, 244); Підклада́ти (підкла́сти) хми́зу див. підклада́ти. 2. рідко. Те саме, що хмизня́к 1. Заросла дороженька [доріженька] хмизом (Сл. Гр.); Його рубали, а він ріс! На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (Сос., І, 1957, 231). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 96.
найдено в "Фразеологічному словнику української мови"
докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик).
найдено в "Словнику синонімів Вусика"

I

бурелом, вітровал, вітролом, ламань, ломаччя, суш, сушник, сушня, сушняк, трусок, хамло (діал), хащ, хворост і хворост, хворостиння, хворостняк, хмизняк, хмизок, чагар (діал.), чагарник

II

див. залишок


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. чол. роду, тільки одн.збірн. імен.хворост


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-у, ч.

1) Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева.

2) рідко. Те саме, що хмизняк 1).



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-у, ч. 1》 Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева.
2》 рідко. Те саме, що хмизняк 1).

найдено в "Українсько-англійському словнику"

збірн.

dry branches (twigs), brushwood, wood blown down


найдено в "Словнику синонімів Караванського"
зб. хащ, хворост, хворостиння, (дрібний) трусок, (сухий) сушняк, од. зб. ХВОРОСТИНА, хмизина, зб. хмиззя
найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

[хмиз]

-зу, м. (на) -з'і


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】 干树枝, 枯枝


найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Галлё

ламачча


найдено в "Українсько-російському словнику"
хворост; валежник (обломанные ветром сучья)
найдено в "Словнику синонімів Полюги"
(дрібне пруття) хворост, ломаччя, трусок.
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Хмиз, хми́зу, в -зу́


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
хмиз іменник чоловічого роду
найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{хмиз} -зу, м. (на) -зі.
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
галлё
ламачча
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
галлё ламачча
T: 63