ХЛІ́БНИЙ, а, е.
1. Прикм. до хліб 1–3.
Пахне рідно хлібною скоринкою, добре впрілим у печі борщем, чебрецем і м'ятою (Ю. Збанацький);
Шостий раз уже пропливав я на мостику степового корабля по золотому хлібному полю (С. Олійник);
// Вигот., зробл. з хліба (у 1 знач.).
Вона боялася, щоб я не сказав учительці про її хлібну кульку... (Л. Смілянський);
Назар видував скляні кулі, виготовляючи кухлі, з яких п'ють пиво і хлібний квас (Є. Гуцало);
// Признач. для приготування хліба (у 1 знач.).
Кладе [коровай] на віко від хлібної діжі (Сл. Б. Грінченка);
// Який випікає хліб (про людину).
Картьожник [картяр] – хлібний добрий пекар (І. Котляревський).
2. Пов'язаний з хлібом, зерном.
Засік був зовсім порожній .. Отож найперше хлібну проблему Артем і взявся якось розв'язати (А. Головко);
У хлібному балансі нашої країни озимі хліба, зокрема пшениця, займають провідне місце (з газ.);
// Пов'язаний із зберіганням, заготівлею, торгівлею і т. ін. хліба, зерна.
Ночами охороняли [військові] мости, хлібні склади, різні повітові установи (О. Гончар);
Зразу ж, на першому кварталі, побачив [Роман] натовп жінок, що тулились під стіною хлібної крамниці (А. Головко).
3. Багатий хлібами (у 3 знач.) (про місцевість, країну).
Хлібна країна (Сл. Б. Грінченка);
[Чабаненко:] Ну, розуміється, Горбачі велике село. Так? І хлібне (І. Микитенко);
Херсонщина – край хлібний (з газ.);
// Який живе у достатках; багатий.
Там все народ хлібний (Сл. Б. Грінченка);
Хоч відьма, аби хлібна (Номис);
// перен., розм. Який створює достатки, дає прибутки.
Часто мовляв панотець: – “Не за хлібне ти діло берешся Славен Гомер, але й він так і помер нередарем (М. Зеров, пер. з тв. Овідія).
4. Уживається як складова частина назв деяких шкідників злаків.
Великої шкоди посівам озимої пшениці завдають клоп-черепашка, хлібна жужелиця, хлібні жуки та озима совка (з наук. літ.);
Стеблові хлібні пильщики – збірна назва комах родини стеблових пильщиків, личинки яких розвиваються всередині стебла (з наук. літ.).
-а, -е.
1) Прикм. до хліб 1-3). || Вигот., зробл. з хліба (у 1 знач.). || Признач. для приготування хліба (у 1 знач.). || Який випікає хліб (про людину).
••
Хлібне дерево — тропічне дерево родини шовковицевих, плоди якого містять крохмаль, цукор, жирну олію, вітаміни й використовуються як харчовий продукт у вареному та підсмаженому вигляді.
2) Пов'язаний з хлібом, зерном. || Пов'язаний із зберіганням, заготівлею, торгівлею і т. ін. хліба, зерна.
••
Хлібна картка — документ на одержання хліба (за карткової системи розподілу продуктів).
3) Багатий хлібами (у 3 знач.) (про місцевість). || Який живе у достатках; багатий. || перен., розм. Який створює достатки, дає прибутки.
4) Уживається як складова частина назв деяких шкідників злаків.
Bread (attr.); (про зерно) grain (attr.); corn (attr.)
хлібна біржа — corn exchange
хлібна країна — grain-raising (grain-producing) country; granary; перен. prosperous country, land of prosperity
хлібна торгівля — corn trade
монополія хлібної торгівлі — grain monopoly
хлібне дерево — bread-tree
хлібні вироби — bread-stuffs
хлібні закони — іст. corn-laws (в Англії)
хлібні злаки — cereals
хлі́бний
[хл’ібнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[hlibnyj]
прикм.
1) chlebowy
2) zbożowy
【形】 面包的; 谷物的, 粮食的
Хлі́бний, -на, -не