ХЛЯ́СКІТ, коту, ч., розм.
Звуки від биття по кому-, чому-небудь чимсь гнучким, від падіння крапель і т. ін.
В лице б'є скісний холодний дощ. Піднявши відлогу, корчмар прямує на шлях. Він чуйно вслухається. Тільки одноманітний хляскіт дощу (Н. Рибак).
-коту, ч., розм.
Звуки від биття по кому-, чому-небудь чимсь гнучким, від падіння крапель і т. ін.
хля́скіт
[хл'аск'іт]
-коту, м. (на) -кот'і