ХЛЮ́ПАННЯ, я, с.
Дія за знач. хлю́пати і хлю́патися та звуки, утворювані цією дією.
Чути тільки хлюпання хвилі та ритмічне поскрипування кочетів (О. Гончар);
Запанувала тиша, яку порушувало лише методичне хлюпання голубих хвиль об руде каміння (П. Панч);
Під снігом чоботи хлюпали в калюжах, і доводилося стримувати ходу, щоб не викрити себе тим голосним хлюпанням (Іван Ле);
Лабораторія сповнилась хлюпанням води та дзенькотом посуду (Ю. Шовкопляс).
I
брьохання, жвахтіння, плескання, плескіт, плескотання, плескотіння, плюскання, плюскотання, плюскотіння, плюхання, хлипання, хлюпання, хлюпотання, хлюпотіння, чалапання, чалапкання, чвакання, човкання
II
див. звучання; плескіт; хлюпання
-я, с.
Дія за знач. хлюпати і хлюпатися та звуки, утворювані цією дією.
хлю́пання
[хл'упан':а]
-н':а
Splashing, swashing, splattering
Хлю́пання, -ння, -нню, в -нні