ХВОРІТИ

НЕЗДУ́ЖАТИСЯ безос., кому (про відчуття нездоров'я, слабості), НЕЗДОРО́ВИТИСЯ. — Нездужається... Бік болить. — На тепло, мабуть, бо вітер із Чорноморії повернув (Григорій Тютюнник); Хоч мені трохи й нездоровиться, але я працюю, висиджую свої години за столом (М. Коцюбинський). — Пор. хворі́ти.

ХВОРІ́ТИ на що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ (ХОРУВА́ТИ діал.), БОЛІ́ТИ розм., ГИБІТИ діал.; СТРАЖДА́ТИ на що, чим (довго; мати певну хворобу); ЛЕЖА́ТИ, ВАЛЯ́ТИСЯ розм. (не вставати з постелі через хворобу); НЕДОМАГА́ТИ, КВО́ЛИТИСЯ розм., КВОЛІ́ТИ розм. (почувати себе слабим, недужим); ХИРІ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ (довго, виснажуючись, худнучи). Щось із печінкою в неї, здавна хворіє, сьогодні мала приступ (Є. Гуцало); Він тоді нездужав, але на зустріч з нами все-таки прийшов (А. Шиян); — Яке здоров'я?.. — одказував він стиха та зглуха. Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (Марко Вовчок); (Гарасим:) Що ж ти, недугував на очі, чи що? (Кобзар:) Недугував (Панас Мирний); Пріська й каже: — Не так він недужав, щоб йому животіти (Г. Квітка-Основ'яненко); Пошесть пішла по всіх казармах. Люди не переставали слабіть і вмирати (І. Нечуй-Левицький); Яків усе хорів (Марко Вовчок); По морі ми плили без злих пригод, Лиш хворував погано весь народ (І. Франко); Янас занедужав. Він і раніше хорував, але ходив, а ось від того часу, як вночі заливала його кров, він вже не підводився з ліжка (Мирослав Ірчан); Більшість старих китів страждають атеросклерозом (з газети); У коваля жінка розбита паралічем лежить от уже більше року (А. Головко); — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний); Вона була вже не молода.. — очі вже недомагали (Н. Кобринська); З місяць у лікарні пролежав (дід) та й тепер кволиться (Б. Грінченко); — Солоха, правда, довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Панас Мирний); Здоров'я своє звела, хирію (Ганна Барвінок); Занедужала Хведорова жінка, чахла-чахла та і вмерла (О. Стороженко); Чевріє дитина (Словник Б. Грінченка). — Пор. незду́жатися.

ХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. на що, чим і без дод. Бути хворим, мати якусь хворобу.

– Чи живі, чи здорові, – пише, – діти мої любії і ти, жінко кохана? А я, то все хворію (Марко Вовчок);

У мене теж старший син сії осені хворів бісовою трясцею (Панас Мирний);

Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла (Г. Хоткевич);

– Я довго плавав у північних морях. Там люди хворіють на снігову сліпоту (З. Тулуб);

Щось із печінкою в неї, здавна хворіє, сьогодні мала приступ (Є. Гуцало);

Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зозульчині діти (П. Чубинський).

2. за кого – що, чим, перен., розм. Глибоко пройматися болем, хвилюватися за когось, щось, уболівати за ким-, чим-небудь.

Я люблю тебе так через те, Що гидуєш ти словом мертвячим [мертвим], Що в тобі самостійність росте, Що вселюдським хворієш ти плачем (П. Грабовський).

Захворіти, боліти ("Болітимеш, хорітимеш, смерти бажатимеш"), гибіти, занедужувати, занемагати, заслабіти, заслабувати, застуджуватися, захворювати, злягти, кволитися, кволіти, кородитися (діал.) і кородитися, недобритися ("Щось мені недобриться"), недугувати, недужати, нездоліти, нездужати, підупадати, прихворювати, розболюватися, розклеюватися, рознедужуватися, рознемагатися, розхворюватися, розхоруватися, слабіти, слабнути, слабувати, хворувати, хиріти, хирляти, хоріти, хорувати

Фразеологічні синоніми: бути на Божій дорозі (в передсмертному стані); бути на лікарняному; бути на останній дорозі; бути прикутим до постелі; викашлювати хворобу; впадати в лежу; геть розклеїтися; дивитися в могилу; занепадати здоров'ям; занепадати на здоров'ї; ледве дихати; лежати в ліжку; лежати в лікарні; лежати в недузі; лежати пластом; лежати при смерті; лежати трупом; на ладан дихати; не по собі почуватися; обома ногами в могилі стояти; одною ногою в могилі стояти; підупадати на здоров'я; підупадати на силі; потрапляти в руки ескулапам; потрапляти в руки лікарям; потрапляти на операційний стіл; прясти на тонке (на тонку); скапувати свічкою; скручуватися в супоню; стояти на Божій дорозі; упадати в лежу

Приповідки: Ой жінко, нездужаю: якби ти мені зварила вареників... та не вари сорок, бо не з'їм, а звари тридцять дев'ять та великих, може, з'їм та одужаю. Полегшало нашій матері: з печі на лаву перебралася. На другий бік видужав. На другий бік поправився

(див. також синонімічний ряд до слова хворий)

[hworiiy]

дієсл.

być chorym, chorować

To ail, to be ill, to be ailing, to suffer from; to be sick

він завжди хворіє — he is always ailing

хворі́ти

[хво^ур’іти^е]

-р'ійу, -р'ійе^иш

Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють.

Люди часто самі винні у своїх хворобах.

【未】 有病, 害病, 患病

Хворіти грипом 患流行性感冒

Хварэць

хворы

Хворі́ти, -рі́ю, -рі́єш

Være syk