ЛАЗ¹, у, ч.
1. Вузький отвір, через який можна пролізти, пройти куди-небудь; лазівка (у 1 знач.).
Білий [собака] залишив кроля, сунув голову в лаз, що утворився в частоколі, і вискочив на вулицю (С. Чорнобривець);
В куполі був лаз, щільно прикритий лядою (Л. Юхвід);
Хто не знав, що саме тут вхід у підземелля, не зміг би його знайти. Лаз цей можна було визначити лише по високій берізці (К. Гриб);
Спотикаючись, я вибрався нагору i, пам'ятаючи, що треба йти лазом попри фасади, повз iз заплющеними очима, обдираючи руки (Р. Андріяшик);
Мазепі недоречно подумалося про те, що і фортеця Батурина має потаємний, невідомий нікому, — як же бо інакше! — боковий лаз (Г. Колісник);
Для виходу курчат на вигул у кожній секції під вікнами в стіні влаштовують лази з подвійними дверцятами (з наук. літ.);
// спец. Отвір у стінці агрегату, машини, котла і т. ін. для різних цілей (завантаження, чистки, ремонту).
А потім Сантехнік відкрив якийсь лаз (Любко Дереш).
2. Стежка в густих зарослях, якою звичайно ходять звірі.
І нині, життєву кінчаючи дорогу, Благословляю я з подякою щораз .. Поранку сизого розумну тишу строгу, Між віттям сплетеним звіриний древній лаз (М. Рильський);
Ти б писав серпнем, знемогою, судомним бажанням жити, відчаєм диких звірів, що, ламаючи ноги, кігтять, копитять, гребуть лісові дороги, лази і просіки, вже охоплені пожежею (Є. Пашковський);
// Стежка, пробита в снігових заметах.
До колодязів, до хлівів люди пробивали довгі вузькі лази й не їздили по вулицях майже тиждень, поки сніги не затужавіли (Ю. Мушкетик).
ЛАЗ² див. ла́зи.
ЛАЗ³, у, ч., діал.
Лу́ка́.
Раз зібрався чоловік у діл косити. Серед лазу лишив купку трави (А. Калин).
I. ЛАЗ (вузький отвір, через який можна пролізти, пройти куди-небудь, іноді потайний), ЛАЗІ́ВКА, ПРОЛА́З, ПРОЛА́ЗКА, ВИ́ЛАЗКА рідше (малопомітний або прихований отвір). У Вилах багнистих нам можна якраз зробити таємний вузенький лаз (М. Старицький); Микола з Андрієм подалися в кінець шкільної садиби. Там вони швидко знайшли лазівку і опинились в полі (Ю. Збанацький); Поручик, барон Нольде, сидить перед пролазом до свого бліндажа (Ю. Смолич); — Дивний у тебе звичай: в сад ходиш через пролазку (І. Сенченко); Петруня крадькома лізе у вилазку в частоколі (С. Васильченко).
СТЕ́ЖКА (вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або звірами чи спеціально зроблена людьми), СТЕЖИ́НА, ДОРІ́ЖКА, ТРОПА́, СТЕЖА́ поет., СТЕЗЯ́ заст., ПІШНИ́К діал., ТАСЬМА́ діал., ТРОПО́К діал.; ПЛАЙ діал. (стежка в горах); ЛАЗ (стежка в густих заростях, якою ходять звірі). Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (М. Коцюбинський); Йдемо удвох під вечір по стежині (Л. Костенко); Марта Кирилівна задумалась і, йдучи по доріжці, зачепила головою гілку абрикоса (І. Нечуй-Левицький); Тропа праворуч повернула у гущину чагарника (О. Гончар); Ішов я раз по стежі (пісня); Вони шукають очима звірину стезю, що вела їх досі через густі і прохолодні нетрі в лісових яругах (Д. Міщенко); Звернувши з казенної дороги.. на тасьму, він змушений був уже кілька разів сказати "Боже поможи" (А. Іщук).
ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю), ЛАЗ діал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НА розм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКА діал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п'ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); — Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! — кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім'ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косарі уже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б'є живе (М. Стельмах).
отверстие в котлах, резервуарах или баках для доступа внутрь с целью их осмотра, ремонта и очистки. Для этого отверстие Л. должно быть не менее 300 х 400 мм.
паровой колпак (серии Н, О и Р), либо через колпак водоочистителя (часть паровозов Э). Для усиления стенки котла, ослабленной отверстием, с внутренней стороны последнего приклепывается подклепка, а с наружной — седло с притертой к нему крышкой." />
На всех современных паровозах Л. обычно устраивается в верхней части одного из барабанов котла, и только на нек-рых паровозах вместо Л: доступ внутрь котла производится либо через паровой колпак (серии Н, О и Р), либо через колпак водоочистителя (часть паровозов Э). Для усиления стенки котла, ослабленной отверстием, с внутренней стороны последнего приклепывается подклепка, а с наружной — седло с притертой к нему крышкой.
Технический железнодорожный словарь. - М.: Государственное транспортное железнодорожное издательство.Н. Н. Васильев, О. Н. Исаакян, Н. О. Рогинский, Я. Б. Смолянский, В. А. Сокович, Т. С. Хачатуров.1941
Философская Энциклопедия. В 5-х т. — М.: Советская энциклопедия.Под редакцией Ф. В. Константинова.1960—1970.
(Manhole) — отверстие, закрываемое крышкой и служащее для проникновения в тот или другой отсек судна, в котел и пр.
Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941
EdwART.Толковый Военно-морской Словарь,2010