Значение слова "ДІМ" найдено в 32 источниках

ДІМ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для однієї родини або однієї установи); КОТЕ́ДЖ (житловий особняк, перев. двоповерховий); ХОРО́МИ мн., розм. (великий розкішний будинок; ірон. — про будинок, житло взагалі); ДОМИ́НА розм., ХОРО́МИНА рідко (великий будинок). Зупинились на головній вулиці біля будинку з написом "Ревком" (О. Довженко); Я сів на бульварі, напроти будинку, і дім вороже дивився на мене рядами чорних, холодних шибок (М. Коцюбинський); Особняк головного інженера стояв трохи осторонь єдиної вулиці селища (Ю. Шовкопляс); (Степан:) Ось як відгуляємо.. весілля, зараз комору переробимо на світлицю; і будуть у нас хороми на дві половини! (М. Кропивницький); — Ну-ну, покажіть, які тут у вас хороми, — говорила Ольга Іванівна, обходячи кімнати (Д. Ткач); Та вже ж і вибудується він!.. Він он яку домину розпочне... (Панас Мирний). — Пор. 1. буді́вля.

ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. (тісне, темне); АПАРТАМЕ́НТИ (надто просторе). Світле, чисте, життєрадісне житло прикрашує й облагороджує наш побут (Я. Качура); Навіщо у старій та вогкій хаті жити, коли є нова, суха, простора та ясна оселя? (Л. Яновська); Набрали хлопців до бригади, дали їм сяке-таке помешкання (О. Лупій); Радісні вигуки наповнили дім (Ю. Смолич); Подано автомобілі — розвезти акторів по домівках (Ю. Яновський); Покинула знову хату, Синову господу (Т. Шевченко); — Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (І. Нечуй-Левицький); Андрій, відколи жив, не бачив такого поганого мешкання (І. Франко); Хата здалася Христі великим льохом, а не людським житвом (Панас Мирний); — Де ті людські селитьби, де той народ, що.. оселяв колись родючу землю (М. Коцюбинський); Коли Свиридович вигнав татарку до хатини в садку, баба Палажка обурилася. — От собака! Жінці родити час, а він її з хати жене до того чортового лігвища (З. Тулуб); Озлився (дід Маківка) на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив (М. Чабанівський); Тут було побудовано дачі обласного керівництва.. розкіш апартаментів доморощеного панства по-особливому сприймається на тлі убозтва державної наукової установи (з журналу). — Пор. 1. барлі́г, халу́па.

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"

ДІМ, до́му, ч. 1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Л. Укр., II, 1951, 385); Дім у Семена Непийводи був такий веселий, що стріха на ньому, як у задерикуватого парубка шапка, була набакир (Вишня, І, 1956, 353); * Образно. Тому й дорога нам Радянська Вітчизна, Що їй віддаємо і силу, й уміння, і мрії політ, Що в ній ми будуємо сонячний дім Комунізму (Гірник, Друзі.., 1953, 9). 2. Приміщення, в якому живуть люди; житло. Цариця Клітемнестра з царським намісником Егістом наглядають, як раби й рабині кінчають прикрашати дім (Л. Укр., II, 1951, 328); Радісні вигуки наповнили дім (Смолич, II, 1958, 38). З до́му: а) з свого житла. Яків поплівся з дому та до шинку (Мирний, І, 1954, 276); б) з рідних місць. Сьогодні виїжджаю з дому і завтра буду за границею (Л. Укр., V, 1956, 145); По́вен дім кого — велика кількість (про людей). Хай їм стидно [соромно] буде так забувати про мене, хорого. Адже повен дім людей, які вміють писати (Коцюб., III, 1956, 444). 3. Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їх господарство. В хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом, низький, з злими очима й тремтячою бородою (Коцюб., І, 1955, 403); Я люблю, коли є в домі діти І коли вночі вони сміються (Рильський, Голос. осінь, 1959, 20); // Про сім’ю або людей, що живуть в одному приміщенні. Я йду, а може, саме у цю хвилину ввесь дім вже знає страшну новину — і панна Анеля в істериці б’ється, читаючи лист: «Я вас кохав» (Коцюб., II, 1955, 267); Не знали про його переконання і в домі Карташових, де він давав урок розбещеному синкові старого полковника (Панч, В дорозі, 1959, 53). 4. рідко. Монархи одного роду, що послідовно замінювали один одного. Більшість європейських держав була зайнята питанням про долю іспанських володінь у зв’язку з очікуваною смертю престарілого і бездітного іспанського короля, який походив з австрійського дому Габсбургів (Іст. СРСР, II, 1957, 10); Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо.., 1960, 120). Бо́жий дім, заст. — церква. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і заборонив (Вовчок, І, 1955, 9); Дім розпу́сти; Публі́чний дім — у капіталістичному суспільстві — будинок, де живуть і приймають відвідувачів проститутки. Я аж геть пізніше дізнався, що мешкав у тайнім домі розпусти (Стеф., II, 1953, 14); [Ольга:] Тут не публічний дім! [Ряженко:] Та хіба я не знаю? Тут жіночий монастир (Мик., І, 1957, 305); Жо́втий дім, заст. — лікарня для психічнохворих. — А казали, що його в жовтий дім відправили?.. (Гончар, Таврія.., 1957, 35). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 306.

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

хата, барак, білогородок (хата в загадці), буда (про дім знев.), будигарня (стара хата), будинок, будиночок, буждигарня (стара хата), бурдей, бурдея, бурдія, вілла, господа, домаха (житло рибалок), домина, домисько, домище, домівка, домівля, домок, домочок, замок, зимарка (зимова хата на полонині), зимівник (козацький), зимниця, зимовник, зімовник, камениця, кам'яниця, келія (ірон.), кешта (знев.), кибитка (дім на колесах), килиця (діал.), колиба (зимова хата гуцулів-лісорубів), колибка, колоп'єна (хата-мазанка з конопель у гуцулів), котедж, кужделеба (стара хата), курінь (запорозький), кутана, лебурдейка (убога хатина), ліплянка, ліп'янка, лісничівка (хата лісника), лупаня (обдерта, запущена хата), мазанка, оселя, особняк, особнячок, палата, палац, розвалюха, розвалюшка, стріха (перен.), терем, теремок, хавіра (знев.), халабуда, халабудка, халупа, халупина, халупка, халупчина, хата, хатина, хатинка, хатинонька, хатиночка, хатка, хатонька, хаточка, хатусенька, хатуся, хатчина, хворостянка (мазанка), хмаросяг (жарт.); хмарочос, хороми, хоромина, храмина і храмина

Фразеологічні синоніми: батьківська стріха; батьківська хата; будинок відпочинку; будинок престарілих; будинок торгівлі; будинок щастя; дитячий будинок; посидкова хата (в якій гуцул живе з сім'єю — на противагу зимарці); рідна домівка; родинне вогнище; торговельний дім; хата стріхівна (І. Драч); хатка на курячих ніжках; хатка на курячій ніжці; чорна хата (зимарка в гуцулів); шевченківська хата (убога)

див. оселя; родина

найдено в "Жайворонку. Знаках української етнокультури"

дім — 1) (зменшено-пестливі — дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок) будинок для помешкання, саме помешкання, де живуть люди (див. ще ха́та); за народними віруваннями, дім та його забудування завжди підпадають під вплив злої сили, яка хоче пошкодити людині; але в домі за всім пильнує свій домови́к (див.) і не підпускає до нього нечистих з їхніми злими задумами; споконвіку волхви й відуни проганяли нечисту силу від дому, бо часом злий дух захоплює дім і не дає спокою мешканцям. Горе тому, в кого нема порядку в дому (приказка); Згода дім будує, а незгода руйнує (М. Номис); Дім на чотирьох ногах (приказка); Не пізно до свого дому і опівночі (приказка); Мав собі домочок і садок (Марко Вовчок); Домичок в неї біленький (П. Чубинський); 2) приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господарство. Свій дім — не ворог: коли прийдеш, то прийме (приказка); В чужому домі будь привітливий, а не примітливий (приказка); Дім без господаря плаче (І. Франко); 3) Бо́жий дім — стара народна назва церкви. Чужі, брате, сестри з Божого дому йдуть (М. Максимович); Дознався був владика, що сліпий старець чинить у Божому домі одправу, — і заборонив (Марко Вовчок); 4) жо́втий дім — стара народна назва лікарні для психічно хворих; 5) ви́їзд із до́му (див.). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 189-190.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

дому, ч.

1) Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок.

••

Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі.

Конфірмаційний дім — вид експортних комісійних домів – представників покупця.

Дисконтний дім — спеціальна кредитна установа, що проводить операції з векселями.

2) Приміщення, в якому живуть люди; житло.

3) Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господарство. || Про сім'ю або людей, що живуть в одному приміщенні.

4) рідко. Монархи одного роду, що послідовно заступали один одного.

••

Дім розпусти ; Публічний дім — будинок, де живуть і приймають відвідувачів повії.

Жовтий дім заст. — лікарня для психічно хворих.

найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Або самому вдома жити, або тужити.

Говорить чоловік, який думає, що одруження не принесе йому щастя.

Дім вести, то не бородою трясти.

Господарювання не є простою справою.

Дім не ворог — коли запалиш, то згорить.

Собі легше заподіяти шкоду, ніж ворогові.

Дома рука й нога спить, а в дорозі і голова не дрімає.

Вдома спокійне і звичне життя, а в дорозі завжди будь готовий до несподіванок.

З дому гонить мачоха, а з лісу медведі.

Немає де подітися сироті, йому всюди зле.

Кожен дім держиться хазяїном.

Який господар, такий і добробут у хаті.

Домашня думка в дорогу не годиться.

В дорозі живи згідно звичаїв тієї околиці чи країни, де ти знаходишся.

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

відби́ти / відбива́ти від до́му кого. Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив! (Панас Мирний). відби́тися / відбива́тися від до́му (від сім’ї́). Перестати бувати вдома або втратити інтерес до домашніх, сімейних справ. Поступлю я, тату, в суд або десь в урядники, таки в нашому місті. І од дому не одіб’юся, і до чину дослужуся (І. Нечуй-Левицький); — За роботою і товариством зовсім, Іване, відбився ти від сім’ї (М. Стельмах). казе́нний ді́м, ірон. В’язниця. — Ці листівки можуть прискорити вам арешт.— А може, вони якось відтягнуть його? — засміявся Степан Васильович, іще не дуже вірячи, що йому доведеться потрапити в казенний дім (М. Стельмах).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

дому, ч. 1》 Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок.
Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі.
Конфірмаційний дім — вид експортних комісійних домів – представників покупця.
Дисконтний дім — спеціальна кредитна установа, що проводить операції з векселями.
2》 Приміщення, в якому живуть люди; житло.
3》 Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господарство.
|| Про сім'ю або людей, що живуть в одному приміщенні.
4》 рідко. Монархи одного роду, що послідовно заступали один одного.
Дім розпусти; Публічний дім — будинок, де живуть і приймають відвідувачів повії.
Жовтий дім заст. — лікарня для психічно хворих.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду1. будiвля, признач. для житла або для розмiщення рiзних установ; будинок2. житло3. примiщення, люди, що в ньому живуть, та їх господарстводом

¤ рiдний дiм -- родной дом

¤ торговий дiм -- торговый дом

¤ виганяти з дому -- выгонять из дому

найдено в "Українсько-польському словнику"

[dim]

ч.

budynek, dom

дім відпочинку — ... wczasowy

курортний дім — ... kuracyjny

вдома — w ...u

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) (будівля) house, building

дім розпусти — brothel

вийти з дому — to leave the house, to go out

2) (домівка) home

найдено в "Лексиконі львівському"

дім:◊ з доброго дому із порядної, інтелігентної родини (ср, ст): У воєнний час навіть дівчата з дуже “добрих домів” і з дуже міцними моральними засадами рідко відкидають спокусу гарного одягу (Тарнавський З.) ◊ па́ні дому → "пані"

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

БУДИНОК, (величезний) будівля, споруда; ФР. хата, домівка, господа, пристановище, р. домівля, (батьків) п. стріха; З. П. сім'я, родина; (царський) династія; (торговий) фірма; домок, домик, домочок, домина.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】

1) 房子, 房屋, 住房

2) 住宅, 住所; 家

Вийти з дому 从家里出来

2) 家务

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

[д'ім]

дому, м. (на) дом'і, мн. доми, до^ум'іў

найдено в "Архітектурі і монументальному мистецтві"

1. Громадська будівля, присвячена пам'яті про важливу подію або призначена для культурно-освітніх цілей громади. 2. Житлове приміщення.

найдено в "Українсько-білоруському словнику"