БОЙСКАУТ (от англ, boy - мальчик и scout - разведчик), член скаутской организации мальчиков; см. Скаутизм.
Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г.,2006.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
БОЙСКА́УТ, а, ч.
Член скаутської організації.
– Я на цьому дещо розуміюся. Я був бойскаутом, а ти ж знаєш, що бойскаути .. вивчають різні сліди (Ю. Яновський);
У бойскаутів потрібно виховувати прив’язаність до своєї організації (з газ.);
Літній табір бойскаутів.
Rzeczownik
бойскаут m
boyskaut
boy scout m, explorador m
-а, ч.
Член дитячої організації військово-спортивного характеру.
[bojskaut]
ч.
harcerz, skaut
Пластун, пластунка
Boy scout