БЛАКИТНОО́КИЙ, а, е.
Який має блакитні очі.
Бачила себе Ївга блакитноокою, з русою косою (Н. Рибак);
* Образно. Стелився по землі блакитноокий барвінок (Л. Дмитерко).
блакитноо́кий
[блакBтноокией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
[ołakytnookyj]
прикм.
błękitnooki
-а, -е.
Який має блакитні очі.
Blue-eyed
Blåøjet
Blåögd
Blåøyd